Про Стратегію розвитку Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області до 2027 року

Тип документа: 
Рішення сесії сільської ради
Видавник: 
Ставненська сільська рада
Дата прийняття / оприлюднення: 
Четвер, 7 Березень, 2024
Номер документа: 
641

СТАВНЕНСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА

УЖГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ

ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ХVІІ сесія VIII скликання

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

07 березня 2024 року                                  с.Ставне                                   № 641

 

 

 

Про Стратегію розвитку Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області до 2027 року

 

 

Відповідно до Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  «Про засади державної регіональної політики» , «Про стимулювання розвитку регіонів», згідно з вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, з метою  сприяння стратегічному плануванню  економічного і соціального розвитку  населених  пунктів  сільської  ради,  сільська рада

 

В И Р І Ш И Л А:

 

  1. Затвердити  Стратегію розвитку Ставненської сільської територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області до 2027 року, що додається.
  2. Контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника сільського голови з питань виконавчих органів влади  Шоляка Ю.Ю. та постійну комісію сільської ради  з питань економічної реформи, планування, бюджету, фінансів, цін приватизації, комунальної власності.

 

 

 

Сільський голова                                                            Іван МАНДРИК

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням ХVІІ сесії сільської ради  VІІІ скликання

від 07.03.2024 р. № 641

 

 

 

 

 

 

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ

Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади

Ужгородського району

Закарпатської області

до 2027 року

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2024 рік

 

 

 

  1. ВСТУП

 

Процес децентралізації влади, що розпочався в Україні  ще у 2014 р. і  призвів до утворення 22 листопада  2020 року Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади.

Спроможні об‘єднані територіальні громади (далі ОТГ) повинні стати базовим елементом ефективної системи влади в Україні. На етапі створення громада зустрілася з багатьма викликами, серед яких є:

  • відсутність загальноприйнятих пріоритетів щодо забезпечення надання базових послуг мешканцям ОТГ. Кожен орган місцевого самоврядування, який увійшов до складу ОТГ, до об‘єднання мав власні пріоритети розвитку та власну систему цінностей щодо управління ресурсами. Після об‘єднання ці пріоритети, очевидно мають бути переглянуті та мають бути вироблені підходи до управління «об‘єднаними» ресурсами.
  • потреба ефективного управління новими земельними, бюджетними ресурсами, які стали доступними для ОТГ і можуть бути використані для розвитку,
  • збільшення кількості зацікавлених сторін, з якими потрібно узгоджувати прийняття рішень у межах ОТГ.

У більш широкому контексті Ставненська громада повинна ефективно відповідати зовнішнім викликам, таким як розвиток економіки, підвищення мобільності трудових ресурсів та пов‘язаний з цим ріст безробіття, посилення міжнародної конкуренції , інвестиції та розвиткові ресурси.

Відповіддю на ці та деякі інші виклики може стати перспективне (середньо- та довгострокове) планування ОТГ. У цьому контексті важливим є не тільки (і не стільки) результат (планувальний документ), скільки сам процес його створення за участі широкого кола зацікавлених сторін – представників різних населених пунктів, різних підприємств, установ та організацій, різних політичних поглядів.

Однією з ознак «стратегічності» плану є довгостроковий  період планування. У Ставненській ОТГ, умовно кажучи, відсутня довга «історія», тобто, неможливо відстежити поведінку територіальної громади як цілісної територіальної соціально-економічної системи за попередні періоди, а період ідентифікації базових умов, які матимуть суттєвий вплив на подальшу суб‘єктність ОТГ це  2021-2022  роки.

Стратегія громади узгоджена зі стратегією вищого рівня – Регіональною стратегією розвитку Закарпатської області на період 2021 -  2027 роки.

Стратегія розглядає сталий розвиток і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку, - як це викладено в таблиці.

 

 

 

Табл. 1. Принципи місцевого розвитку

Відповідальне управління навколишнім середовищем та раціональним використанням природних ресурсів

Здорова і справедлива громада
  • покращення обізнаності щодо обмежених природних ресурсів
  • поліпшення середовища проживання, важливі природні ресурси зберігаються для майбутніх поколінь
  • забезпечення потреб різних груп жінок і чоловіків, у тому числі різного віку, місця проживання та фізичного стану через сприяння особистому благополуччю та соціальній інтеграції
  • забезпечення рівних шансів для всіх, з увагою до потреб  вразливих груп населення, жінок і чоловіків літнього віку, осіб з інвалідністю, ВПО тощо

Стала економіка

Практика належного управління
  • створення сильної, динамічної і сталої економіки, яка забезпечує процвітання
  • створення рівних економічних можливостей для всіх. Екологічні втрати компенсують ті, хто їх спричиняє.  Ефективне використання ресурсів стимулюється
  • постійне вдосконалення ефективного управління із залученням творчості та енергії громадян
  • впровадження та зміцнення механізмів прозорості управління

 

Залучення широкого кола громадян різних статево-вікових та соціально-економічних груп до творення стратегічного плану розвитку ОТГ дозволяє, ідентифікувати та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування  є обов’язкова участь у ньому усіх активних та зацікавлених представників громади, у тому числі жінок і чоловіків з інвалідністю. Розроблена таким чином  стратегія відображає інтереси усіх громадян, а тому сприймається громадою як «своя». Створений разом з громадою стратегічний план незалежно від особистісних якостей керівників, або політичної ситуації спрямовується на покращення стандартів життя, зміцнення місцевої демократії, виховання суспільно-активних громадян – патріотів своєї громади.

Стратегія розвитку Ставненської сільської ради на період до 2027 року (далі– Стратегія) розроблена, зокрема: на підставі законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про стимулювання розвитку регіонів»; з урахуванням положень та завдань Указу Президента України «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 849); згідно з вимогами Порядку розроблення регіональних стратегій розвитку і планів заходів з їх реалізації, а також проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації зазначених регіональних стратегій і планів заходів (постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 932, із змінами) та Методики розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації (наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31 березня 2016 року № 79, із змінами, далі – Методика).

Рішенням XIV сесії VIII скликання Ставненської сільської  ради від 25.04.2023 № 503 була сформована робоча група з розробки Стратегії  розвитку Ставненської об’єднаної територіальної громади.

    

Таблиця 2. Учасники Робочої групи з розробки  Стратегії

Голова робочої групи 

Шоляк Юрій Юрійович

  

Перший заступник сільського голови з питань виконавчих органів влади

Заступник голови робочої групи 

Мушак Олексій Олексійович

  

Заступник сільського голови з питань діяльності виконавчих органів ради

Секретар робочої групи 

Плакош Олександра Василівна

  

Начальник відділу соціально-економічного розвитку, інвестицій та надзвичайних ситуацій сільської ради

Члени робочої групи

Буратчук Олександра Михайлівна

  

менеджер з питань регіонального розвитку Установи «Агенція регіонального розвитку Закарпатської області» (за згодою)

Бучак Емілія  Василівна           

  

голова постійної комісії сільської ради  з питань законності і правопорядку, дотримання регламенту, депутатської етики, забезпечення діяльності депутатів та контролю за виконанням рішень сільської ради

Вірван Наталія Олексіївна

  

староста Ужоцького старостинського округу

Ганькулич Людмила Федорівна

 

начальник відділу соціального забезпечення Ставненської сільської ради

Грідіна Богдана Анатоліївна

 

головний спеціаліст- юристконсульт відділу персоналу та правового забезпечення Ставненської сільської ради

Джупіна Віктор Юрійович

 

начальник відділу архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та інфраструктури Ставненської сільської ради

Келемец Наталія Юріївна

 

староста Верховинобистрянського старостинського округу

Корінь Марина Романівна

 

директор КЗ «Центр культури , дозвілля та спорту» Ставненської сільської ради

Костик Ганна Василівна

 

начальник служби в справах дітей Ставненської сільської ради

Лешанич Тетяна Михайлівна

 

староста Стужицького старостинського округу

Олень Ганна Іванівна

 

староста Волосянківського старостинського округу

Псяйка Мирослава Михайлівна

 

голова постійної сільської ради з питань освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту населення, молодіжної політики, фізкультури і спорту, туризму, рекреації

Рейпаші Василь Васильович

 

завідувач сектору цифрової трансформації (цифровізації) Ставненської сільської ради

Стульба Мар’яна Іванівна

 

начальник відділу земельних відносин та природокористування Ставненської сільської ради

Форнагель Антон Анатолійович

 

староста Загорбського старостинського округу.

Химич Ганна Іванівна

 

начальник фінансового відділу Ставненської сільської ради

Представник Ужанського національного природного парку

 

За згодою

 

Підготовка стратегічного плану розпочалася з проведення соціально-економічного аналізу, який включав у себе:

  • дослідження основних тенденцій соціально-економічного розвитку сукупності населених пунктів Ставненської  ОТГ за попередній період, дослідження оточення (зовнішнього середовища) та оцінка можливостей розвитку громади,
  • проведення у квітні - червні  2023 року опитування мешканців громади та представників бізнесу.

Громадське обговорення матеріалів, напрацьованих у рамках підготовки Стратегії, проводилися у декілька етапів. Попередньо, проєкти стратегічного аналізу, бачення і місії, SWOT-аналізу та стратегічних напрямів розвитку громади до 2027 року були розміщені на офіційному веб сайті громади для обговорення.  

На спільному засіданні Робочої групи з розробки Стратегії 02.05.2023 р. було проведено  обговорення: стратегічного аналізу; SWOT-аналізу; видів економічної діяльності, які доцільно включити до стратегічної цілі; проєкту структури можливих стратегічних цілей та бачення розвитку Ставненської громади до 2027 року.

Другим етапом стало залучення до обговорення напрацьованих матеріалів мешканців громади. Задля цього протягом квітня- червня 2023 року проводилося інтерактивне опитування мешканців. Зокрема, оголошення про громадське обговорення було розміщено  на офіційному сайті сільської ради. Згідно з вимогами вищезазначеної Методики, зокрема сформовано:

  •  стратегічне бачення розвитку громади на період до 2027 року, що являє собою бажану картину майбутнього території, яку ми хочемо досягти в процесі реалізації стратегічних цілей і завдань;
  •  стратегічні цілі розвитку громади, які було визначено в найзагальніших рисах на основі порівняльних переваг громади з урахуванням викликів, а також можливих перешкод і ризиків на шляху розвитку;
  •  оперативні цілі, які було визначено як пріоритетні на шляху досягнення стратегічних цілей, передбачають реалізацію необхідних заходів з метою досягнення відповідних стратегічних цілей.

Реалізація Стратегії полягатиме у здійсненні комплексної системи заходів, які зможуть забезпечити досягнення стратегічних цілей та створити безпечні умови та високу якість життя в громаді, в якому гармонійно поєднуватимуться розвинена та інклюзивна транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, відпочинковий та історичний туризм, безпечне довкілля. При цьому основним критерієм результативності Стратегії є зростання добробуту кожного мешканця громади, незалежно від його віку, статі, місця проживання, фізичного стану, соціально-економічного статусу.

 

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ГРОМАДИ

2.1.   Коротка характеристика громади і району

Таблиця3

Дата утворення

•

22 листопада 2020 року

Населення

•

6910  осіб

Площа

•

302,6 км2

Центр громади

•

село Ставне

Адреса

•

89014, Закарпатськаобл., Ужгородський р-н, с. Ставне, буд. 253

Сайт громади

•

http://stav.gov.ua

Кількісний склад ОТГ

•

5 старостинських округів,

12 сільських населених пунктів

Відстань від центру ОТГ до міста Ужгород

•

 

72 км

 

До складу Ставненської об’єднаної територіальної  громади входить 12 населених пунктів.

Адміністративний центр громади – с.Ставне (Ужгородський район, Закарпатська область).

 

Таблиця 4

 

Найменування населеного пункту і його статус

Чисельність населення станом на 01.01.2022р.

Відстань до адмінцентру громади, км

1.

село Ставне

1365

0

2.

село Верховина Бистра

533

12,0

3.

село Волосянка

1377

7,0

4.

село Гусний

71

16,0

5.

село Жорнава

509

3,0

6.

село Загорб

464

3,5

7.

село Лубня

178

4,5

8.

село Луг

366

4,0

9.

село Стужиця

829

6,0

10.

село Сухий

155

9,0

11.

село Тихий

426

13,0

12.

село Ужок

637

11,0

 

ВСЬОГО

6910

 

 

Ставненська об’єднана територіальна громада розташована в Ужгородському  районі Закарпатської  області по обидва боки річки Уж.

Площа громади становить 302,6 км2. Сукупна чисельність населення – 6910 осіб.

На Заході Ставненської  сільської ОТГ розміщений державний кордон із республіками Польша та Словаччина, на  Сході Ставненська громада  межує з Воловецьким районом, на Півночі Громада знаходиться на межі Закарпатської і Львівської областей, на Півдні межує із Костринською сільською територіальною громадою Ужгородськоого району.

Територія Ставненської громади згідно з адміністративно-територіальним устроєм України входить до складу Ужгородського району Закарпатської області.

Адміністративний центр громади - с.Ставне, що розташоване на відстані 72 км від районного та обласного  центру- міста Ужгород.

 

2.2.  Інформація про орган місцевого самоврядування

Органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади Ужгородського району Закарпатської області  та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування є Ставненська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (далі сільська рада).

Сільська рада представлена 22 депутатами та сільським головою. 25 жовтня 2020 року відбулися перші вибори депутатів сільської ради та сільського голови. 22.11.2020 року відбулося перше засідання Ставненської сільської ради, на якому визналися повноваження депутатів сільської ради, сільського голови, обрано секретаря сільської ради та утворено 4 постійні депутатські комісії. У партійному вимірі рада представлена:

 

Рис.1. Кількість депутатських мандатів, отриманих місцевими організаціями політичних партій у одномандатному виборчому окрузі

Виконавчим органом Ставненської сільської ради є її виконавчий комітет, який  працює у складі сільського голови, першого заступника сільського голови, заступника сільського голови  з гуманітарних питань, членів виконкому у кількості 17 осіб, які здійснюють свої повноваження у різних сферах діяльності – забезпечення законності, правопорядку, охорони прав і свобод громадян, у сфері соціально – економічного розвитку, підприємництва, будівництва, транспорту і зв’язку, регулювання земельних відносин , охорони навколишнього природного середовища , охорони здоров’я та соціального захисту.  

Економіка Ставненської Громади представлена двома підприємствами в галузі деревообробки та харчової промисловості ,мережею підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування (119) , оздоровчий комплекс «Ужанські купелі». Як наслідок – низька зайнятість місцевого населення через відсутність промислових та сільськогосподарських підприємств на території громади. Більшість жінок та чоловіків працюють за межами  громади на підприємствах та в організаціях, розташованих в  обласному центрі – м. Ужгород, смт.Великий Березний , виїжджають на заробітки за кордон . Рівень безробіття вищий серед жінок. Під час опитування саме жінки визначили високий пріорітет необхідності підтримки малого та середнього бізнесу.

 

Затверджена структура виконавчого комітету -60 штатних одиниць

Керівництво ради та виконавчого комітету – 10, з них 5 чоловіків (сільський голова, перший заступник сільського  голови , заступник сільського  голови з гуманітарних питань, керуючий справами виконавчого комітету, староста) та 5 жінок (секретар сільської ради, 4 старости).

Структурні підрозділи виконавчого комітету Ставненської сільської ради – 50:

Відділ бухгалтерського обліку та звітності -3

Відділ документообігу та контролю- 4

Відділ організаційної роботи - 3

Відділ персоналу та правового забезпечення   -3

Відділ земельних відносин та природокористування -3

Фінансовий відділ -3

Відділ соціально- економічного розвитку, інвестицій та надзвичайних   ситуацій - 3

Служба господарського забезпечення -8

Сектор цифрової трансформації (цифровізації) – 2

Завідувач військово-облікового бюро – 2

Завідувач трудового архіву – 1

Сектор з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб – 2

Відділ архітектури ,містобудування,  житлово - комунального господарства та інфраструктури  -3

Служба в справах дітей - 2

Відділ соціального забезпечення – 5

Відділ освіти, сім’ї, молоді та спорту, культури й туризму -3

В громаді створено Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг»  та КЗ « Центр культури, дозвілля та спорту».

 

 

2.3.   Історична довідка

Перша письмова згадка про село Zthawna (Ставне) відноситься до 1567 року, що свідчить про його заснування у 50-х роках XVI століття. В тому ж 1567 році у селі проживали 4 родини. Інші згадки: 1727-Sztavna, 1739-та 1851-Sztavna, 1913-Fenyvesvölgy.

З кінця XVII ст. село входить до складу володінь графа Верчені. Основним видом діяльності в селі було тваринництво, розводили велику рогату худобу, овець та свиней: вирощували овес та жито. З 1711 р. село входить до складу Ужгородської домінії. В 1750 році у Ставному налічувалося 25 господарств, а всього дорослого населення 80 чоловік. Були в селі і лихварі, про яких говорили, що вони за борг «от 3-х флоринів за один рок одне ягня отбирают». В другій половині XVIII століття кріпаки Ставного давали дев'ятину від пряжі, або 3 снопи конопель, дев'ятину від польового урожаю або 4 флорини на рік від наділу, та відробляли по 104 дні панщини кожного року. Крім цього, вони були зобов'язані вивозити з лісів домінії деревину, виготовляти дранку, а також взимку утримувати казенні вівці. Якщо вівця гинула, що було частим явищем, селянин повинен був платити за неї 1 флорин 59 крейцерів. Наприкінці століття замість зимівлі овець кріпаки мусили відробляти по 6 днів панщини або давати відповідну кількість сіна чи грошей. Опріч податків на користь казенної домінії, селяни також сплачували коблину та відбували роковину.

Жорстока експлуатація не могла не викликати різкого незадоволення селян. В 1791 році жителі села скаржилися австрійському імператору Леопольду II на своє важке становище.

На початку XIX століття мешканці Ставного, де вже налічувалося 30 дворів, користувалися 11 наділами малопридатної для обробітку землі, яка не могла прогодувати селянина і півроку. їм належало 10 волів, 12 корів, 12 телят, 1 кінь, 1 лоша і 9 свиней. Через нестачу тягла ґрунти оброблялися погано, виснажувалися. Домінія примушувала кріпаків щорічно відробляти по 1007,5 дня з тяглом, або 2015 днів без тягла, здавати дев'ятину від урожаю (або відпрацювати додатково 465 днів), 20 іц топленого масла, 38 каплунів і стільки ж курок, 232 яєць, нарубати 20 сажнів дров та сплатити 29 форинтів податку. Рік у рік панщина збільшувалась. Уже в 1829 році кріпаки відробили 5247 днів. У зв'язку з тим, що біля Ставного не було орних земель, селян примушували заготовляти ліс, займатися виробництвом дранки, поташу тощо. Іноді їх виганяли на різні роботи до Ужгорода або Великого Березного, не забезпечуючи ні транспортом, ні харчами. Але найбільше використовувалася праця селян Ставного на виробництві поташу. Тільки за 1823—1831 рр. кріпаки випалили його 3270 цнт, за що домінія одержала тисячі форинтів чистого доходу.

Під час війн Австрії з Наполеоном визиск селян збільшився, оскільки вони поставляли до війська не тільки рекрутів, а також коней, продукти харчування, фураж тощо. В 1811 році, наприклад, крім грошового податку, жителі Ставного здали військовим властям 165 хлібин, 67 цнт вівса і 75 возів сіна.

У матеріалах медичного обстеження першої половини XIX століття 18 верховинських сіл, в тому числі і Ставного, зазначено, що в кожній оселі є хворі, бо населення мало вживає доброякісних продуктів, харчується вівсом та картоплею, а тому надзвичайно виснажене й голодне, і ліки йому вже не допоможуть.

Після відміни кріпосного права стан у селі не покращився — селянам надано лише одну дев'яту частину всіх земельних угідь села. В другій половині XIX століття у Ставному збудовано лісопильний завод, власниками якого були Грюнвальд, Шіфер та інші. На заводі, поряд з працею чоловіків, широко використовувалась праця жінок і підлітків. Робітники-чоловіки переважно заготовляли ліс, працювали на пилорамах та верстатах, жінки виносили тирсу, підлітки сортували та складали дошки, бруски тощо. Робочий день починався о 6 годині ранку і продовжувався до 9 вечора.

Згідно статистичних даних, у Ставному на початку 70-х років XIX століття нараховувалося 88 господарств, яким належало 57 коней, 309 голів великої рогатої худоби, 25 свиней. Із 9686 гольдів землі після комасації в 1874 році селянам було надано 1069 гольдів, тобто одну дев'яту всіх земельних угідь села. Селяни одержали найбільш непридатні землі. Ще в 1866 році жителі Ставного та інших 15 верховинських сіл Ужанської жупи просили короля створити спеціальну комісію, яка переглянула б комасацію, виходячи з місцевих умов, адже проведене розмежування землі ставить під загрозу їх існування.

В селі діяла тільки початкова школа, заснована ще в 1814 році, яку на початку XX століття відвідувало 114 дітей. Будь-яких форм медичної допомоги в Ставному не було аж до 1918 року.

 Протягом останніх десятиріч у селі  споруджено понад 400 добротних житлових будинків,  ряд сучасних торгівельних закладів , медичні установи, школу , дитячий садок, до недавнього часу працював туристичний заклад «Лісковець», який на даний час ,нажаль, діяльності не здійснює. 

 

2.4.   Коротка характеристика області та району

Закарпатська область є однією з наймолодших областей України – вона утворена у січні 1946 року. Унікальне геополітичне розташування на перехресті міжнародних транспортних, економічних, торговельних, культурних шляхів сприяє розвитку і подальшому поглибленню всебічного міждержавного співробітництва, відводить важливу роль регіону в інтеграцію України в європейські структури. Область на північному сході, сході і південному сході межує з Львівською та Івано-Франківською областями. На північному заході, заході і півдні кордони області співпадають з державним кордоном України загальною протяжністю 467,3 км, у тому числі з Угорщиною – 130,0 км, Румунією – 205,4 км, Словаччиною – 98,5 км і Польщею – 33,4 км. В області діє 19 пунктів переходу кордону сусідніх держав.

Закарпаття розташоване на крайньому південному заході України, є географічним центром Європи. Має різноманітний рельєф та кліматичні умови. Закарпаття – єдина область України, яка розташована за головними Карпатськими хребтами. Це підсилює її транспортну віддаленість від решти території країни, зв’язок з якою можливий лише через перевали. Найбільше значення серед них мають Ужоцький (абсолютна висота 889 м), Верецький або Ворітський (839 м), Воловецький або Бескидський (1014 м), Торунський (930 м) разом з Вишківським (941 м) та Яблуницький, або Татарський (931 м). Закарпатська область знаходиться в межах двох великих фізико-географічних одиниць – Карпатської гірської (4/5 території) та Закарпатської низовинної. Якщо природні умови останньої (рельєф, клімат, грунтово-рослинний покрив тощо) майже всюди сприятливі для господарського освоєння людиною, то в Карпатах найкращі умови для цього мають міжгірні улоговини, долини рік, пологі схили і частково низькогір’я. Найвища точка України – гора Говерла (2061 м) – знаходиться на території Закарпатської області.

Площа Закарпаття становить 12,8 тис. км2 (2,1 % території України), його населення – 1258,1 тис осіб, що становить менше 3 % (на 1 січня 2019 року) від населення країни. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року понад 100 національностей проживає на території регіону. Більшість населення – українці (понад 80 %). Розташування території області переважно в гірській місцевості (близько 75 % площі) зумовлює наявність специфічних корисних копалин, особливого клімату, спеціалізації сільського господарства тощо. З точки зору ефективності варто наголосити на тому, що сприятливі умови для ведення господарства є на низинній території, а також у міжгірних улоговинах, долинах рік, пологих схилах та частково низькогір’ях Карпат.

Українські Карпати входять в Карпатську гірську систему, яка поєднує одразу шість країн Європи. Гори чітко простягаються із північного заходу на південний схід і в тому ж напрямку збільшується їх висота та крутість схилів. Переваги географічного розташування регіону (прикордонного, транспортного) поряд із природними особливостями та трудовим потенціалом слід використовувати для ведення діалогу про реалізацію інвестиційних проектів на території області, реалізацію транскордонних інфраструктурних проектів для підвищення його економічного потенціалу та добробуту населення. А

Ужгородський район межує з півдня і заходу з Угорщиною і Словаччиною, зі сходу і південного сходу – з Берегівським районом з  півночі – з Львівською областю. Через район протікають три річки – Тиса, Латориця, Уж, які приймають води десятка безіменних потічків і малих річок. Щодо природно-географічних умов, то Ужгородський район у північній і східній частинах займає передгір'я останніх південних відрогів Карпат, так званого Вігорлато-Гутинського вулканічного хребта, який переходить у Потиську низовину. Як свідчать археологічні пам'ятки, відкриті за останню чверть століття, Ужгородський район у давнину був густо заселений, починаючи з давнього кам'яного віку і закінчуючи Середньовіччям.

В результаті проведених заходів із децентралізації в Україні  в 2020 році до складу Ужгородського району увійшли прилеглі райони  і було утворено 14 громад, в складі яких 125 населених пунктів, в тому числі 2 – селища міського типу та 3 міста із чисельністю населення 255 534 особи. Територія району на даний час складає 2362,4 кв.км.

 

Таблиця 5  Порівняння Ставненської громади із Ужгородським   районом та Закарпатською областю

Регіони

Площа, км2

Площа у % до загальної площі/району/

області

Населення

Населення у % до загального населення/району

/області

Густота населення

Громада

302,6

12,8/2,4

6910

2,7/0,6

23,1

Район

2362,4

18,5

255 534

20,3

108,1

Область

12800

100

1 255 635

100

98,1

 

2.5    Земельні та природні ресурси

2.5.1. Земельні ресурси і територія громади

Загальна площа Ставненської об’єднаної територіальної громади становить 302, 6 км 2. Більша частина земель Ставненської сільської ради знаходиться на території природно-заповідного фонду, використання яких визначається Законами України «Про природно-заповідний фонд України» та «Про охорону навколишнього природнього середовища».

Частину земель нашої громади становлять пайові землі, які підлягають передачі у власність на підставі сертифікатів на право на частку (пай) згідно схем розпаювання колишніх КСП «Світанок», «Бескид», «Ім. Ілліча», «Полонина»

Землі, які входять до території Ставненської сільської територіальної громади перебувають в державній комунальній та приватній формі власності.

До земель державної форми власності на території громади  належать землі за  категорією :

  1. Землі житлової та громадської забудови: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови – 0, 0523 га.
  2. Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення –12227,7 га
  3. Землі оздоровчого призначення  площею 5, 41 га
  1. Лісогосподарського призначення площею 7513,3851  га,
  2. Землі промисловості, транспорту , зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення:
  • земельні ділянки транспорту – для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту 86, 0651 га; для розміщення та експлуатації автомобільного транспорту  та дорожнього господарства 49,0935 га.;
  • земельні ділянки зв’язку -  для розміщення та експлуатації об’єктів та споруд телекомунікацій – 0.01 га ; для розміщення та експлуатації будівель та споруд об’єктів поштового зв’язку – 0,065 га 
  • 3,0014  га земельні ділянки оборони(земельні ділянки , надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства);

До земель  комунальної форми власності :

  1. Землі сільськогосподарського призначення:
  • земельні ділянки запасу (земельні ділянки які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) -  330,0043 га, з яких  226,9706 га розташовані в природно-заповідному фонді.
  • для ведення товарного сільськогосподарського виробництва  - 8,0697 га
  • для ведення фермерського господарства – 26,344 га
  • для іншого сільськогосподарського призначення – 3,7 га

- для сінокосіння і випасання худоби – 2,932 га

2.Землі житлової та громадської забудови:

- для будівництва індивідуальних гаражів – 0,1396 га (перебуває в оренді)

- для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та місцевого самоврядування – 2,573 га

- для будівництва і обслуговування будівель закладів освіти – 11,8381 га

- для будівництва та обслуговування закладів охорони здоров»я та соціальної допомоги – 2,756 га

- для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій – 2,9831 га

- для будівництва та обслуговування будівель закладів  культурно-просвітницького обслуговування – 1,1932 га

- для будівництва та обслуговування будівель торгівлі – 4,4628 га

- для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування – 1,5651 га

- для будівництва і обслуговування інших будівель громадської забудови – 0,5136 га

3.Землі рекреаційного призначення – 0,467 га

4. Землі водного фонду – 62,9211 га

5. Землі промисловості транспорту , зв’язку , енергетики, оборони та іншого призначення:

- для розміщення та експлуатації основних, підсобних, і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості  - 2,1701 га;

– для розміщення та експлуатації об’єктів трубопровідного транспорту – 1,6473га;

- для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об’єктів передачі електричної енергії – 0, 3431 га.

 

 

2.5.2. Містобудівні документи

 

У Ставненській громаді  на даний час виготовлені Генеральні плани територій  10 населених пунктів із 12. Проводиться збір документів

Генеральні плани населених пунктів громади не враховують потенціальних можливостей і потреб розвитку населеного пункту на сучасному етапі, у користуванні генеральними планами виникають труднощі, оскільки графічна частина виконана у 1950-1990 роках на паперовій основі за допомогою растрової графіки, які не відповідають нормам та положенням ряду нормативних документів. Необхідно оновити та внести відповідні зміни у всі генеральні плани громади.

З метою забезпечення сталого розвитку Ставненська територіальної громади, виконання законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України  від 09.06.2021 р. № 632 «Про затвердження Порядку визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території», постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. № 926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації», розроблено проект рішення Ставненської сільської ради «Про розроблення Комплексного плану просторового розвитку території» та затвердження комплексної цільової Програми регулювання містобудівної діяльності та розвитку інформаційної системи містобудівного кадастру.

Комплексний план розробляється та затверджується з метою забезпечення економічного розвитку територіальної громади з додержанням принципу збалансованості державних, громадських та приватних інтересів та з урахуванням концепції інтегрованого розвитку території територіальної громади (за наявності)  

 

 

2.5.3. Природно-ресурсний потенціал.Стан  навколишнього природного середовища.

Природні ресурси Ставненської громади (ліси, земельні ділянки, потічки, мінеральні джерела) розташовані на території Ужанського парку , який входить до складу єдиного у світі україно-польсько-словацького біосферного заповідника «Східні Карпати». У словаків є аналогічний парк «Гірські долини», у Польші – національний парк «Бещади».Хоча сам Ужанський парк з’явився в 1999 році , він був створений на базі двох ландшафтних парків – «Стужиця» і «Тихий» , названихза одноіменною назвою населених пунктів. Ці парки були створені ще у 1908 році в австро- угорські часи. Метою їх створення була охорона лісів.Головною цінністю парку вважаються старовинні буково- ялицево – ярі ліси та їхня фауна, кілька видів яких занесені до Червоної книги України.

Саме на території громади знаходяться і одні з найстаріших дерев в Україні – тисячолітні Дуб – дідо та Дуб – чемпіон.

Парк розкинувся на прикордонніз Польщею та Словаччиною, територія якої була ареною боїв Першої світової війни, а від Другої світової війни тут залишились численні укріплення Лінії Арпада, по яких на даний момент прокладені туристичні маршрути.

Багата земля Ставненської громади і на корисні копалини:

  •  біля  села Тихий  розташоване Лютнянське газове родовище , вивчення якого розпочалося ще в 1991 році , а розроблення його розпочалося у 2011 році. В результаті випробувань отримано добовий дебет газу у 0,058 млн. куб. м. газу. Початкові запаси оцінюються у 0,39 млрд куб. м., ресурси – у 2,4 млрд куб.м. Планується буріння ще кількох розвідувальних свердловин.
  • у селі  Ужок нараховується 7 джерел мінеральних вод.

Стан навколишнього природного середовища громади відносно стабільний. Висновок базується на доповідях Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, натурних спостережень. Забруднення атмосферного повітря відсутнє. Природна радіоактивність не перевищує допустимі норми згідно БДУ – 91.

Електропостачання забезпечується по лініях електропередачі 10 кВ та 35 кВ через електропідстанції 35 та 10 кВ. Передача та розподіл електроенергії між споживачами здійснюється по лініях електропередачі до 1кВ через трансформаторні підстанції 6/0,4 кВ (ТП-6/0,4 кВ).

На сьогодні на території Ставненській територіальної громади відсутні великі промислові підприємства, у зв’язку з цим показники по забрудненню атмосферного повітря низькі.

Зони відвалів порід гірничодобувних підприємств, вугільних шахт, ката- строфічного затоплення, райони імовірних підтоплень та локальних заболочень відсутні. Проте, є провали та зсуви в деяких населених пунктах громади поблизу русла річки Уж, а також спостерігається зсуви дороги обласного значення Н13 на відрізку Жорнава-Ставне

Щодо стану здоров’я населення та впливу навколишнього природного середовища на здоров’я населення. Надзвичайних забруднень, які б призвели до погіршення якості води і т.д., не відбулося. Тому можна вважати що регіон екологічно чистий.

Потребує поліпшення ситуація із стихійними сміттєзвалищами, які є на території громади.

Продовжується  робота по  збору ТПВ та їх вивезенню. До недавнього періоду часу на території Ставненської сільської ради були відсутні механізми роздільного збирання твердих побутових відходів. Вивіз сміття здійснювався комунальним підприємством   «Турківське житлово-комунальне управління» без сортування. Рівень охоплення послугою населення становив 15 %, що критично мало. Були непоодинокі  випадки засмічення берегів річок та лісових масивів в тому числі території Ужанського НПП. В результаті впровадження проекту «Організація роздільного збирання твердих побутових відходів» через участь громади у «Конкурсі місцевих ініціатив для впровадження на території Українських Карпат», за умови співфінансування донором з Німеччини, були закуплені 45 контейнерів для роздільного збирання твердих побутових відходів і встановлені у 12 селах громади, що значно зменшило соціальну напругу в громаді та підвищило екокультуру населення

Стан дорожнього господарства потребує значного капіталовкладення через вкрай незадовільний стан  доріг місцевого значення .

 

 

2.5.4. Кліматичні умови

Клімат Закарпаття в цілому  є помірно континентальним з достатнім та надлишковим зволоженням, нестійкою весною, не дуже спекотним літом, теплою осінню і м’якою зимою. Клімат Закарпаття в Українських Карпатах є найсприятливіший за кількістю комфортних днів для активного відпочинку. Тут переважає морське повітря помірних широт, яке південно-західними вітрами переноситься з Атлантики та Середземного  моря. Це повітря зумовлює в зимовий період досить високі температури і відносну вологість повітря.

Кліматичні умови на території області дуже різняться і залежать від висоти над рівнем моря та від орієнтування та експозиції гірських схилів. Загалом вирізняють три кліматичні райони: низовинний, передгірний, гірський. Ставненська ОТГ відноситься до гірського. Тут  випадає найбільше опадів (близько 1400 мм)  Понад 60 % опадів випадає влітку. Сніговий покрив у горах встановлюється в листопаді, тривалість такого покриву – до 110 днів в горах .

В горах найчастіше дують гірсько-долинні вітри, взимку по річкових долинах – північні. На території громади як і  області чітко розмежовуються чотири пори року: зима – коротка, м’яка, тепліша ніж в інших регіонах, сильні морози бувають рідко, сніговий покрив нестійкий; весна починається на початку березня , через часті циклони характеризується погодними змінами,  в горах в цілому прохолодніше; літо починається в травні, його початок здебільшого вологий через переважання помірних широт, в горах температура приблизно на 10 – 12°С; осінь триває 80 – 90 днів, в кінці жовтня починаються приморозки, при надходженні теплих морських мас із Середземномор’я настає тепла погода з дощами. На гірських територіях існує суттєва відмінність у кліматі, що повязано із висотою над рівнем моря, формами рельєфу тощо. В цілому ж на кожні 100 м температура в повітрі зменшується на 0,4-0,7°С.

 

 

2.6.   Населення і трудові ресурси

Таблиця 6. Населені пункти Ставненської ОТГ та їх характеристики

 

 

Найменування населеного пункту і його статус

Чисельність населення станом на 01.01.2022р.

Відстань до адмінцентру громади, км

1.

село Ставне

1365

0

2.

село Верховина Бистра

533

12,0

3.

село Волосянка

1377

7,0

4.

село Гусний

71

16,0

5.

село Жорнава

509

3,0

6.

село Загорб

464

3,5

7.

село Лубня

178

4,5

8.

село Луг

366

4,0

9.

село Стужиця

829

6,0

10.

село Сухий

155

9,0

11.

село Тихий

426

13,0

12.

село Ужок

637

11,0

 

Протягом 2021-2022 років значних змін у демографічній ситуації не відбулося

Таблиця 7. Демографічна ситуація

 

Найменування показника

Одиниця виміру

Значення показника   у 2021 році (факт)

Значення показника у 2022 році (факт)

2022 рік у відсотках до 2021 року

Значення показника у 2023 році (прогноз)

І

Демографічна ситуація

 

 

 

 

 

1

Чисельність постійного населення

осіб

7010

6910

98,0

6905

2

Чисельність постійного населення віком 16-59 років

осіб

3668

3660

99.8

3620

3

Кількість дітей віком до 16 років

осіб

1085

1081

99.6

1076

5

Природний приріст (скорочення )

населення

осіб

-60

-74

    

6.

Кількість зайнятого (працюючого) населення

осіб

1545

1540

99.7

1540

7

Внутрішня міграція населення в межах населених пунктів об’єднаної територіальної громади

осіб

201

206

102.5

206

8

Чисельність осіб з інвалідністю, з них:

осіб

329

337

102,4

337

 

діти віком до 18 років

осіб

93

95

102,2

95

Таблиця 8 . Розподіл населення за віком, осіб (сумарно по всіх населених пунктах, що увійшли до складу ОТГ)

Показники

2021

2022

Населення у віці:

 

 

Молодшому за працездатний , в тому числі

1205

1198

діти дошкільного віку

485

479

Діти шкільного віку

720

719

Працездатному

1545

1540

старшому за працездатний

1805

1789

 

Таблиця  9. Ґендерна структура населення Ставненської громади станом на 01.01.2022

території

Всього

чоловіки

жінки

с.Ставне

1365

687

678

с.Лубня

178

86

92

с.Жорнава

509

256

253

с.Загорб

464

214

250

с.Стужиця

829

417

412

с.Ужок

637

306

331

с.Гусний

71

33

38

с.Волосянка

1377

665

712

с.Луг

366

177

189

с.Сухий

155

74

81

с.Тихий

426

211

215

с.Верховина-Бистра

533

275

265

Всього

6910

3401

3509

Сучасні демографічні процеси мають негативні ознаки – скорочення чисельності населення, від’ємний природній приріст, смертність переважає над народжуваністю. На загальне зменшення чисельності населення більшою мірою впливає природне скорочення.

До вразливих груп населення громади належать жінки та чоловіки похилого віку та особи з інвалідністю, самотні матері/батьки,  багатодітні сім'ї та сім'ї з дітьми з інвалідністю.

У громаді також проживають внутрішньо переміщенні особи (ВПО), що мають ряд проблем, які потрібно спільними зусиллями вирішити. Найактуальніші проблеми – це відсутність власного житла, безробіття,  низький потенціал та мотивація вимушених переселенців, недостатня співпраця між ВПО та громадою.

 

2.7.   Економіка громади

2.7.1. Суб’єкти господарської діяльності

Економіка Ставненської громади представлена двома підприємствами в галузі деревообробки та харчової промисловості ,мережею підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування (119) , оздоровчий комплекс «Ужанські купелі».

Основним бюджетоутворюючими підприємствами на території громади є АТ «Українська залізниця » , Ужанський національний парк , ФОП Сікуринець, Чопський прикордонний загін.

 

За даними державного реєстру на території громади станом на 01.01.2023 року зареєстровано 4 юридичні особи та 71 фізична особа-підприємець.

Більше 90 відсотків суб’єктів господарювання здійснюють свою діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі і громадського харчування, одне підприємство займається електромонтажними роботами, одна пекарня, один підприємець займається виготовленням столярних виробів і один надає послуги у сфері туризму та рекреації.

 

2.8.   Фінансовий стан та бюджет громади

 

За  2022 рік до загального фонду сільського бюджету надійшло податків та  зборів в сумі  22 627,3 тис.грн., що складає 105,3 відс. або на 1147,1 тис.грн. більше уточненого  плану. 

Найбільшу питому вагу – 61,2 відсотки у надходженнях загального фонду сільського бюджету займає податок  на доходи фізичних осіб. За  2022 рік надійшло цього виду податку   в   сумі 13 855,3 тис.грн. Значний ріст зумовлено збільшенням надходжень з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, якого надійшло в сумі 5832,5 тис.грн. при плані на рік 781,5 тис.грн.

Другим по величині бюджетоутворюючим податком є місцеві податки та збори, що сплачуються згідно з Податковим кодексом України. За звітний період надійшло 8 530,6  тис.грн. при уточненому плані 8970,8 тис.грн., що складає 95,1 відс. Питома вага місцевих податків  і  зборів в загальному обсязі власних надходжень загального фонду бюджету  складає 37,7 відс.

Надходження по земельному податку, орендній платі за землю з юридичних та фізичних осіб за  2022 рік склали 6 456,4  тис.грн.,  податку на нерухоме майно  - 516,5 тис.грн.,  єдиному податку – 1 549,6  тис.грн.

Акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів та акцизного податку з реалізації виробниками або імпортерами, у тому числі в роздрібній торгівлі тютюнових виробів, тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах надійшло 136,6 тис.грн.

Туристичного  збору надійшло 8,1 тис.грн. при уточненому плані –12,0  тис.грн.

До спеціального фонду сільського бюджету надійшло коштів в сумі 2354,8 тис.грн.. при плані на відповідний період – 2042,5 тис. грн. в тому числі:

 екологічного податку – 1,3 тис.грн.;

надходжень від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва – 76,3 тис.грн.;

плати за послуги, що надаються бюджетними установами (батьківської плати) – 87,8 тис.грн.

інших джерел власних надходжень – 2 130,6 тис.грн., з них благодійні внески, гранти та дарунки – 1 976,8 тис.грн.:

інші субвенції з місцевого бюджету  - 49,6 тис.грн.(проведення нормативної грошової оцінки земель в населених пунктах Луг, Волосянка).

 

Видатки загального та спеціального фондів сільського бюджету за   2022 рік складають  64098,8 тис.грн.,  що складає 98,6 відс. до плану.

 На заробітну плату з нарахуваннями працівникам бюджетних установ  використано – 54023.7 тис.грн.. що складає 89,3 відс. загальної суми видатків; на харчування дітей у дошкільних закладах освіти використано за рік – 78,1 тис.грн.; на  оплату енергоносіїв та інших комунальних послуг  використано – 2753.8 тис.грн., що складає 4,6 відс. загальної суми видатків бюджету.

На фінансування Програми організації та забезпечення територіальної оборони, призову на строкову військову службу та військово-патріотичного виховання населення на 2022-2025 роки з  сільського бюджету  спрямовано   260,0 тис.грн. на придбання транспортного засобу для потреб ЗСУ.

З сільського бюджету виділено 400,0 тис.грн. бюджету Костринської  сільської територіальної громади на фінансування відділення стаціонарного догляду для постійного або тимчасового проживання в с.Люта, 213,2 тис.грн. бюджету Великоберезнянської селищної територіальної громади на фінансування дитячої школи мистецтв

Виділено 120 тис.грн. обласному бюджету Херсонської області на проведення аварійно- ремонтних робіт на пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктах житлової та іншої інфраструктури деокупованих територій.

По спеціальному фонду сільського бюджету за 2022 рік використано коштів в сумі 3590,8 тис.грн. Кошти використано для  покращення матеріально – технічної бази  закладів освіти, культури та соціального захисту населення.

Станом на 01.01.2023 року  кредиторська заборгованість по виплаті заробітної  плати з нарахуваннями, енергоносії і комунальні послуги, які фінансуються з сільського бюджету відсутня.

    

 

 

 

Таблиця 10. Доходи бюджету(власні надходження)

 

тис. грн.

Показники

2022  рік

(сумарно)

2023  рік

(сумарно)

Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб

13855,3

15275,8

Єдиний податок

1549,6

1513,9

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів

45,8

178,3

Податок на нерухомість

6972,9

885,0

Акцизний збір

136,6

151,6

Туристичного збору

8,1

20,1

Дохід від оренди комунального майна

22,6

78,4

інше

7,3

1666,5

ВСЬОГО

22627,3

19769,6

 

 

Таблиця 11. Доходи  бюджету на одного мешканця

грн.

Роки

Податок на доходи фізичних осіб

Єдиний податок

Місцеві податки та збори

Податкові надходження разом

2022

2005,1

224,3

751,6

3274,6

2023

2210,7

219,1

431,2

2861,0

 

 

 

Таблиця 12. Порівняння видатків та доходів

 

2022 (млн.грн.)

2023 (млн.грн.)

Загальні видатки

64098,8

62408,6

Загальні доходи,

66917,2

62408,6

 

 

2.9.   Транспортна інфраструктура і зв’язок

 

Мережа автомобільних доріг є невід’ємною частиною єдиної  транспортної системи, що забезпечує роботу всіх галузей промисловості. Сільського господарства та соціальний розвиток суспільства. Від стану автомобільних доріг залежать  витрати на перевезення вантажів і пасажирів, рівень цін, певною мірою зайнятість населення та темпи розвитку економіки загалом. У свою чергу стан автомобільних доріг і темпи розвитку дорожньої галузі визначаються  економічними можливостями та рівнем фінансування галузі дорожнього господарства.

Територією громади пролягає дорога державного значення Львів-Самбір – Ужгород протяжністю 25,2 км , дві дороги обласного значення : Лубня – Держкордон з Польщею протяжністю  7,2 км та  Ужок – Підполоззя протяжністю 33,2 км. Протяжність доріг загального користування місцевого значення  становить 49,7 км.

У зв’язку з багаторічним недофінансуванням дорожньої галузі  поточний і капітальний ремонт доріг обласного і місцевого значення  проводився у мінімальних розмірах і тому стан доріг на даний час можна вважати незадовільним. Окремі ділянки доріг є аварійно небезпечними та потребують  термінового ремонту.

На даний час  є виготовлені проектно- кошторисні документації на дороги місцевого значення  Жорнава – Стужиця (капітальний ремонт 8941 м дороги) та Стужиця – Загорб  (поточний ремонт 2400 м дороги)

Територією громади прокладена залізнична дорога Ужгородської дирекції Львівської залізниці  та розміщено 4 залізничні станції і 4 зупинки.

На всій території громади в  наявність доступ до якісного  Інтернету.

 

 

2.10. Інфраструктура торгівлі та послуг

 

Мережа підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування представленка 119 об’єктами .На території розташовано 2 аптеки та ,нажаль, відсутні об’єкти з надання побутових послуг. Інфраструктура торгівлі потребує вдосконалення доступності для маломобільних груп населення .

 

2.11   Туристична інфраструктура та

основні історичні та історико – архітектурні пам’ятки

 

Більша частина земель Ставненської сільської ради знаходиться на території природно-заповідного фонду Ужанського національного природного парку, який входить до складу міжнародного біосферного заповідника «Східні Карпати». Унікальність пралісових систем, багатство флори і фауни, визначні пам’ятки культурно-історичної спадщини створюють сприятливі передумови для розбудови туристично-рекреаційної сфери, зокрема, міжнародного туризму, традиційних видів літнього та зимового туризму та відпочинку.

Найбільші масиви пралісів збереглися в Ново-Стужицькому  лісництві (південно- західний мезосхил г.Равка), в Лубнянському (г.Вежа) та Ужоцькому лісництвах (гг.Розсипанець, Кінчик-Буковський, та ін), які розміщені на території громади.

 

 

 

Фото.2

 

На території парку проживає етнічна група лемків, яка відзначається своєрідними етно-культурними, історичними та релігійними традиціями. Збереження багатої етнічної спадщини лемків, їх матеріальної і духовної культури – одне із важливих завдань сьогодення. Територія громади в майбутньому  має стати цікавим об’єктом для етно-культурного туризму.

На території громади розміщені  2 туристичні об’єкти – Готель «Ліан» в с.Волосянка та оздоровчий комплекс «Ужанські купелі» в с.Ужок, які можуть запропонувати відпочиваючим різновид високоякісних послуг:фінська баня, чани з мінеральною водою, лікувальні ванни, салонні процедури, комфортні кімнати для відпочинку, в ресторанах – блюда традиційної закарпатської кухні, яка ввібрала в себе часточки польської, словацької , угорської та чеської кухонь.

У громаді немало архітектурних пам’ятників. Найбільшу цінність маютьдерев’яні церкви та храми Миколаївський у с.Гусний (1655 р), Предтеченський в с.Сухий (1769 р) та церква св.Михаїла в с.Ужок.

 

  1.  

 

Церква Святого Івана Предтечі (Святого Івана Хрестителя) - дерев'яний  храм XVIII ст. в селі Сухому  Великоберезнянського району Закарпатської області,  збудована в 1769 році . Перша згадка про церкву в селі датована 1631 роком. Згідно з Ужгородською унією 1646 року церква була греко-католицькою. Перша церква згоріла. І в 1769 році була збудована нова. До неї перенесли іконостас 1679 року, намальований малярами Іваном Щирецьким з Перемишля та Іваном Вишенським з Судової Вишні.

У другій половині XVIII ст. церква перейшла в підпорядкування парохії в Тихий як філійна. Парох управляв двома церквами як єдиним цілим.

Церква розташована у старому центрі села, який змістився на північний край завдяки його розбудові. Церква стоїть на схилі пагорба і є архітектурною домінантою старої частини села. Село розташоване недалеко від Ужоцького перевалу в широкій долині лівої притоки ріки Уж; ландшафт — гірський. Церква стоїть на схилі пагорба в оточенні старих могутніх дерев. Поруч із церквою — цвинтар. Збудована з м'яких шпилькових (смерека) порід дерева. Своїм планом і об'ємно-просторовим вирішенням аналогічна до пам'яток бойківського типу. Церква зберегла архітектурно-конструктивну структуру, унікальний іконостас 1679 року, 1703 року та окремі ікони XVII—XVIII ст..

Церква Святого Михайла (1745 р.) — дерев'яна церква, яка знаходиться у селі Ужок, Великоберезнянського району, Закарпатської області, пам'ятка архітектури національного значення.

Ужоцька дерев'яна церква є своєрідною візитівкою Закарпаття. Це одна з найцікавіших споруд бойківського стилю. Вона настільки досконало поставлена на схилі, що, здається, виросла на цьому місці. Тлом для неї служить разючий природний амфітеатр, де з розлогих схилів вириваються під хмари стрімкі вершини, де варіювання форм і ефекти освітлення, кольори заліснених і трав'янистих ділянок, пологих видолинків і темних ущелин з таємничими валунами забезпечують справжню драматичну постановку, яку ніколи не набридає споглядати. Форми церкви ніби повторюють природний антураж: масивним горбом домінує центральний шатровий верх, йому підігрує маленький шатрик над вівтарною частиною, а чотирикутна невелика башта над бабинцем — граційна і наївна, ніби ще не готова до властивого баштам домінування, і виступає мов супровідна мелодія у цілісній гармонійній композиції.  З 1 червня 2013 р. включена до Світової спадщини ЮНЕСКО.

Церква св.Миколи Чудотворця (1655 р.) у с.Гусний В Гусному збереглася бойківська триверха дерев’яна Миколаївська церква, яку було побудовано з ялини в 1655 році. Дата побудови вирізьблена на зрубі храму.  Це трохи інший тип бойківського храму ніж в Ужку, в його композиції переважають монументальність форм центрального восьмикутного верху. Башти-верхи над бабинцем і вівтарною частиною двоступінчаті, квадратні в плані, тому церква на перший погляд здається важкуватою.

І тільки обійшовши храм і обравши зручну точку, починаєш розуміти, що своєрідні форми пам’ятки симетричні і гарні. Зруби східної частини і бабинця перекриті шатровими чотиригранними верхами з одним заломом. Над бабинцем храму облаштовано галерею, над нею – каркасний ярус дзвіниці. Як і в інших пам’ятках бойківського зодчества, будівлю по периметру оточує піддашя-опасання на випусках вінців зрубу.

Багата наша громада і на пам’ятки природи, одним з яких є Дуб – Чемпіон, який визнаний найстарішим  дубом в Україні. Його вік оцінюють в 1300 років.  Віковий дуб- «Дідо- дуб», якому понад 900 років. Вчені доводять, що дуб має добру позитивну енергетику, про його походження існують різні легенди. За однією з них дуб виріс з жолудя, який заніс сюди величезний вепр. За  іншою– в минулі часи під дубом збиралися розбійники і ділили награбоване добро. За третьою легендою дуб посадив давним-давно один чоловік в пам’ять про односельців, які загинули від епідемії чуми.

Фото 4

На Ужоцькому перевалі та на горі Черемха  розміщені  військові кладовища Першої світової війни. В пам’ять про Другу світову війну в гірських масивах громади розміщені залишки укріплень «Лінії Арпада».

 

2.12. Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

 

Ставненська сільська  нараховує 2568 індивідуальних дворогосподарств. Дворогосподарства населення в основному  використовують пічне опалення , так як централізоване опалення в громаді відсутнє. Централізоване водопостачання  використовується  частиною жителів сіл Волосянка . Луг та Жорнава , які проживають  недалеко від залізничних станцій.

В громаді розроблена Програма благоустрою населених пунктів Ставненської сільської ради на 2021-2023 роки, основною метою якої  є реалізація комплексу заходів щодо забезпечення утримання в належному санітарно- технічному стані комунальних закладів, очищення та озеленення  територій, а також  соціально- економічних, організаційно – правових і екологічних норм щодо поліпшення стану навколишнього середовища, санітарної очистки, створення оптимальних умов  праці, побуту та відпочинку населення, проведення поточного та капітального ремонту доріг.

Вуличне освітлення облаштоване у 8 населених пунктах з 12.

В результаті  фінансування проекту «Програми місцевих ініціатив для впровадження на території Українських Карпат» сільською радою було закуплено  контейнери для роздільного збирання твердих побутових відходів, які було розміщено в населених пунктах громади , що значно піднімає  рейтинг громади як цивілізованої європейської  спільноти.

 

2.13. Соціальна інфраструктура

 

2.13.1. Освіта

 

Освітній сектор Ставненської територіальної громади представлений 5 дошкільними закладами та 10 закладами загальної середньої освіти (в тому числі 1 опорний заклад з 4 філіями).

Освітня галузь перебуває в стані реформування – здійснюється поетапне впровадження НУШ (Нової української школи). Відповідно до законів України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту», юридичний статус ЗЗСО приводиться до чинних вимог.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності Ставненської сільської ради є модернізація, вдосконалення системи освіти, зокрема дошкільної та загальної середньої.

На території громади функціонує 5 закладів дошкільної освіти:

Таблиця 13

№

з\п

Назва ЗДО Ставненської сільської ради

Кількість ліжко місць

Потужність закладу

К-сть вихованців

1.

Волосянківський заклад дошкільної освіти

20

10

20

2.

Стужицький заклад дошкільний освіти

15

45

13

3.

Лугівський заклад дошкільної освіти

22

10

22

4.

Ставненський заклад дошкільний освіти

30

60

24

5.

Жорнавський заклад дошкільної освіти „Дивосвіт”

30

30

20

 

Освітній процес у дошкільних закладах забезпечує 15 педагогів. Утримання одного вихованця коштує бюджету  територіальної громади 60,1 тис. грн. в рік. У закладах дошкільної освіти наявне трьохразове харчування. Фінансування витрат на харчування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету та батьків (батьківська плата 75 % від загальної суми харчування за місяць). Особлива увага приділяється харчуванню дітей пільгових категорій (22 особи): 100% безкоштовним харчуванням забезпечено 14 дітей (діти воїнів АТО та учасників бойових дій), 50 % знижкою від вартості харчування користуються 8 вихованців  (діти із багатодітних сімей). Завдяки акумулюванню всіх джерел фінансування у період з 2022-2023 р.р. було поповнено матеріальну базу та здійснено поточний ремонт по заміні вікон та дверей деяких закладів дошкільної освіти.

У громаді функціонує 10 закладів загальної середньої освіти, з них                                 1 опорний з 4 філіями у яких здобуває освіту станом на вересень місяць 2022 року 671 учень.

Мережа загальноосвітніх закладів освіти Ставненської сільської ради:

Таблиця 14

Заклад освіти

Проєктна потужність

Мережа учнів

Кількість працівників

Педагогічних

Техпрацівників

Волосянківський ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

600

182

28

16

Ужоцька гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

320

59

18

6

Тихівська гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

80

37

8

2

Верховино-Бистрянська гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

80

34

12

3

Волосянківська початкова школа-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

60

11

2

1

Ставненський  ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

450

181

29

12

Стужицька гімназія Ставненської сільської ради

110

62

17

9

Жорнавська гімназія Ставненської сільської ради

180

88

17

6

Стужицька початкова школа Ставненської сільської ради

35

14

2

1

Загорбська початкова школа Ставненської сільської ради

40

4

1

1

 

Прогнозована кількість учнів у 1 клас:

Таблиця 15

 

2023-2024

2024-2025

2025-2026

2026-2027

Волосянківський ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

18

15

13

13

Ужоцька гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст. Ставненської сільської ради

1

2

1

5

Тихівська гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

2

5

4

7

Верховино-Бистрянська гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1

2

 

 

3

4

Волосянківська початкова школа-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1

5

3

 5

Ставненський  ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

9

19

17

9

Стужицька початкова школа Ставненської сільської ради

5

2

6

4

Загорбська початкова школа Ставненської сільської ради

2

3

2

5

Стужицька гімназія Ставненської сільської ради

3

5

8

2

Жорнавська гімназія Ставненської сільської ради

10

9

5

2

 

У вищезазначених закладах загальної середньої освіти станом на вересень 2023 року: кількість учнів - 671 (в т.ч. 17 дітей з числа внутрішньо переміщених осіб); кількість класів – 76; педагогів – 134. Приділяється належна увага створенню рівного доступу для здобуття освіти дітьми з особливими освітніми потребами. Станом на вересень 2022 року відкрито 1 клас з інклюзивною формою навчання, де навчається 1 дитина з особливими освітніми потребами.

Утримання одного учня  в громаді в рік  становить 55,1 тис. грн. Для учнів закладів загальної середньої освіти організовано перевезення шкільними автобусами, яких наразі в територіальній громаді 2, що є недостатнім для 100% підвозу дітей до закладів освіти.

Завдяки акумулюванню всіх джерел фінансування у період  2022-2023 рр. було поповнено матеріальну базу, а також придбано 2 котли, здійснено поточний ремонт підвального приміщення для облаштування бомбосховища, поточний ремонт системи опалення, поточний ремонт зовнішньої мережі водовідведення, поточний ремонт зовнішньої мережі теплопостачання, закуплено генератори, закуплено будівельні матеріали для поточного ремонту шкіл, оплачено розробку проекту землеустрою для деяких шкіл. До мережі  «Інтернет» підключені  майже усі  заклади загальної середньої освіти, крім початкових шкіл. Комп’ютерами, ноутбуками заклади освіти забезпечено на 70%.

У всіх закладах освіти Ставненської територіальної громади наявні захисні споруди (найпростіші укриття), які використовуються під час повітряних тривог. Вказані укриття пройшли перевірку відповідними органами та рекомендовані до  використання, що підтверджується актами обстеження, які складені та завірені печатками в установленому порядку.

 

Перелік та опис дошкільних та шкільних закладів.

Таблиця 16

 

Назва та місце розміщення

Рік побудови чи капремонту

Проектна потужність

Напов

неність

Основна проблема

1

Волосянківський ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1986

600

182

Ремонт даху (заміна профнастилу), налагодження системи водопостачання/водовідведення, заміна вікон та дверей

2

Ужоцька гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1979

320

59

Ремонт даху (капітальний), налагодження системи водопостачання/водовідведення, заміна вікон та дверей, кап. ремонт приміщення школи

3

Тихівська гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1934

80

37

Заміна вікон та дверей,  налагодження системи водопостачання/водовідведення

4

Верховино-Бистрянська гімназія-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1972

80

34

Будівля потребує заміни даху, налагодження системи водопостачання/водовідведення

5

Волосянківська початкова школа-філія Волосянківського ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1892

60

11

не потребує, налагодження системи водопостачання/водовідведення

6.

Ставненський  ЗЗСО І-ІІІ ст Ставненської сільської ради

1969

450

181

Ремонт даху (капітальний), налагодження системи опалення, потреба в утепленні фасаду школи, шкільний автобус

 

 

Стужицька гімназія Ставненської сільської ради

1980

110

62

Ремонт даху (заміна профнастилу), потреба в утепленні фасаду школи

 

Жорнавська гімназія Ставненської сільської ради

1990

180

88

Ремонт даху (заміна профнастилу), заміна парового опалення, потреба в утепленні фасаду школи

 

Стужицька початкова школа Ставненської сільської ради

1927

35

14

Ремонт даху (заміна профнастилу), заміна опалення, налагодження системи водопостачання/водовідведення

 

Загорбська початкова школа Ставненської сільської ради

1936

40

4

Ремонт даху (заміна профнастилу), заміна вікон та дверей, налагодження системи водопостачання/водовідведення

 

Волосянківський заклад дошкільної освіти

1970

10

20

Реконструкція даху (розширення площі мансарди)

 

Стужицький заклад дошкільний освіти

1983 побудова, 2011 реконструкція

45

13

Облаштування системи опалення

 

Лугівський заклад дошкільної освіти

1983

10

22

Не потребує

 

Ставненський заклад дошкільний освіти

1984

60

24

Не потребує

 

Жорнавський заклад дошкільної освіти „Дивосвіт”

1991 – побудова, 2015 реконструкція

30

20

Не потребує

 

 

2.13.2.        Мережа закладів охорони здоров’я

 

Здоров’я є непересічною цінністю, має важливе значення у житті кожної людини, становить ключовий аспект національної безпеки, визначає можливості досягнення індивідуального і суспільного добробуту та благополуччя, перспективи стійкого розвитку. Тому завданням реалізації плану є підвищення ефективності та якості роботи в галузі охорони здоров’я, формування системи надання населенню доступних та високоякісних медичних послуг на засадах сімейної медицини. Забезпечення прав громадян на охорону здоров’я.

В рамках секторальної децентралізації формується нова система охорони здоров’я, яка передбачає: зміну системи управління; надання якісних та доступних медичних послуг; удосконалення системи кадрового забезпечення; інформатизацію галузі; забезпечення ефективної фармацевтичної політики; належний науковий супровід та випереджувальне інформаційно-комунікаційне забезпечення. Охорона здоров’я на території Ставненської громади представлена: 3 – амбулаторії загальної практики сімейної медицини, 8 – фельшерсько  - акушерські пункти , 1 – пункт швидкої допомоги. АЗПСМ та ФАПи  відносяться до компетенції КП «Великоберезнянський центр первинної медико- санітарної допомоги»

Під постійним контролем перебувають питання медичного забезпечення ФПів, наближення медичної допомоги до сільських жителів, покращення медичного обслуговування матерів і дітей з метою запобігання материнській, дитячій та пренатальній смертності, захворюваності новонароджених, захворюваності населення на туберкульоз.

На території громади функціонують 2 приватні аптечні установи.

На 2023 рік на Програму забезпечення медичними препаратами хворих з нирковою недостатністю передбачено 35,0 тис.грн., на Програму медичного забезпечення жителів Ставненської сільської ради у разі амбулаторного лікування – 20,0 тис.грн.

 

2.13.3. Заклади культури

 

Збереження культурного надбання та традицій – одне з найголовніших завдань, що стоїть перед галуззю культури. Проте кожна традиція, якою б привабливою вона не була, потребує оновлення, осучаснення, модернізації. Так, з метою забезпечення оптимізації надання якісних культурних послуг на базі Будинку культури села Волосянка створено комунальний заклад «Центр культури, дозвілля та спорту». Йому підпорядковуються: 2 Будинки культури – (Ставне, Волосянка), 10 – клубів (Ужок, Гусний, Верховина Бистра, Тихий, Сухий, Луг, Лубня, Жорнава, Стужиця, Загорб) та 12 бібліотек.

В клубних закладах  працює 36 різножанрових та різновікових  гуртків художньої самодіяльності, до яких залучено 405 учасників, з них 213 діти. Керівники гуртків проводять заняття за власним бажанням, без оплати. Протягом звітного періоду учасники діючих гуртків були активними учасниками всіх заходів, які проводилися в клубних закладах, що знаходяться на території  громади  і за її межами.

Великою популярністю користується вокальний колектив працівників культури, кількісний склад учасників  якого  17 чоловік.

Нового забарвлення, інноваційного характеру набуває  робота клубів за інтересами та любительських об’єднань. Такі клуби та об'єднання створюються для спілкування людей, які мають єдину мету, завдання, інтереси для обміну думками, удосконалення знань в тій чи іншій галузі науки, літератури, людської діяльності, сприяє становленню особистості. Активне, змістовне дозвілля вимагає певних потреб і здібностей людей. Робити наголос на творчі види дозвіллєвих занять, на забезпечення прямої участі в них кожної  людини – ось шлях формування в дітей, підлітків, молоді та дорослого населення особистісних якостей, які сприяють змістовному й активному проведенню  часу.

В закладах культури, що підпорядковуються комунальному закладу «Центр культури, дозвілля та спорту»  діють 16 любительських об’єднань, в яких 120  учасників  з них 107 – діти. 

З початку року клубними установами проведено 210 заходів, які відвідало 14154 чоловік. У зв’язку з військовою агресією росії проти України більшість заходів проводилось онлайн. Готові концертні програми та відеоролики   розміщувались у соцмережі «Фесбук»  на сторінці комунального закладу «Центр культури, дозвілля та спорту».

Разом з цим, в кожному населеному пункті Ставненської територіальної громади відбулися благодійні концерти на підтримку земляків-захисників, які мужньо боронять нашу країну. В ході концертів було зібрано кошти у сумі 129800 грн. та 200$.

Від міжнародної  організації було одержано відділом ОСМСКТ по Програмі Розвитку ООН  в особі п. Мустахсен Куреші  ноутбук  вартістю 22928,23 грн.та мультимедійна інтерактивна дошка вартістю 81874,52 грн., які було передано на комунальний заклад «Центр культури, дозвілля та спорту».

 

 

2.14. Соціальний захист населення

Соціальне забезпечення – одна з головних функцій держави, яка здійснюється завжди і за будь-яких умов на користь найбільш вразливих верств населення. За останні роки, на жаль, збільшується кількість громадян, які потребують соціального захисту. Соціальний захист громадян полягає у  підтримці населення шляхом надання соціальної допомоги та соціальних послуг.  Ці та інші заходи по забезпеченню соціальних гарантій на території Ставненської сільської ради здійснює відділ соціального забезпечення, та КУ « Центр надання соціальних послуг»

З метою наближення надання державної допомоги сімʼям з дітьми, малозабезпеченим та багатодітним сімʼям, особам з інвалідністю, іншим пільговим категоріям та здійснення їх соціальної підтримки відділом соціального забезпечення приймаються заяви через програмний комплекс «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада». За  2023 рік прийнято 708 заяв, у тому числі: 285 заяв – щодо призначення державних соціальних допомог, 132 заяви – призначення пільг, 194 заяв – призначення житлових субсидій, 52 заяви – для призначення допомоги внутрішньо переміщеним особам, 45 заяв – для оформлення ТЗР. Заяви стовідсотково опрацьовані та передані для прийняття рішення до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації та ПФУ

    З метою підтримки малозахищених верств населення та внутрішньо переміщених осіб для надання соціальних послуг тим громадянам, які цього потребують, у громаді розроблені і діють 7  програм:

  • Програма фінансової підтримки заходів у сфері соціального захисту вразливих верств населення Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області на 2021 – 2025 роки.
  • Програма сімейної, гендерної політики, запобігання та протидії домашньому насильству, протидії торгівлі людьми на 2021-2025 роки.
  • Програма діяльності ветеранської афганської організації на 2022-2025 роки.
  • Програма соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, одиноких, непрацездатних осіб похилого віку, учасників бойових дій та інших категорій соціально незахищених громадян на 2022-2025 роки.
  • Програма посилення соціального захисту населення, постраждалого в наслідок Чорнобильської катастрофи на 2022-2025 роки.
  • Програма «Турбота» Ставненської сільської ради на 2022-2025 роки;
  • Програма соціальної підтримки ветеранів війни, військовослужбовців та членів їх сімей Ставненської сільської ради  на 2023 – 2025 роки

Проведено 4 засідання координаційної ради з питань координації дії щодо запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статті та протидії торгівлі людьми, 24 виїзди мобільної бригади по неблагополучних  та малозабезпечених сім’ях.

З січня місяця по грудень відділом було видано 30 посвідчень багатодітним батькам та дітям з багатодітних сімей громади.

Відділом соціального забезпечення у громаду залучено два проекти та підписані меморандуми про співпрацю між Ставненською сільською радою  та Благодійною організацією «Благодійний фонд «Стабілізейшен Суппорт Сервісез»  та Благодійною організацією Благодійний фонд «Посмішка ЮА».         

Завдяки одному створено Раду ВПО та отримано два комплекти техніки, що значно покращило роботу працівників соціальної сфери та обслуговування населення громади. По другому проекту відремонтовано клас у Волосянківській школі та зроблено комп’ютерний простір для населення громади та ВПО. Забезпечено клас  новими ноутбуками, принтером 40 планшетами.

З липня місяця  на відділ покладено повноваження з матеріально-технічного та організаційного забезпечення діяльності Центру надання адміністративних послуг Ставненської сільської ради,  начальник відділу також є і керівником ЦНАПу.

При відділі соціального забезпечення створена КУ «Центр надання соціальних послуг», в якому працює  7   соціальних працівників, які обслуговують 53 особи похилого віку. На утримання Центру у 2024 році передбачено коштів на суму 1432,2 тис.грн.

На даний час у будівлі КУ «Центр надання соціальних послуг» розміщено 13 ВПО, які обслуговуються працівниками центру. У цьому році сільською радою придбано вікна для покращення умов перебування ВПО та буде проведено поточний ремонт приміщень Центру.

Прийняття 6 вересня 2012 року Закону України «Про адміністративні послуги» стало початком проведення реформи системи надання адміністративних послуг в Україні. Основними завданнями цієї реформи стало визначення правових засад та створення умов для реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг. Саме завдяки цій реформі система надання адміністративних послуг  в Україні мала стати більш орієнтованою  на фізичних осіб, а також зберегти усі надбання Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» 6 вересня 2005 року для юридичних осіб та підприємців.

Метою організації ЦНАПу є створення умов для надання мешканцям громади необхідних адміністративних послуг в зручний та доступний способи, а також забезпечення відкритості діяльності органів місцевого самоврядування. Ставненська сільська територіальна громада нараховує 7 тисяч жителів та  12 населених пунктів, які розміщені на площі 3023,6 кв.км.. Всі села мають статус гірських населених пунктів і розміщені на далекій відстані один від одного, велика частка необхідних адміністративних послуг здійснюється переважно в  смт. Великий Березний – за 30 км. від  центру громади  та в  районному центрі – м.Ужгород (за  70 км)в різних органах виконавчої влади. Найбільшими проблемами , що потребують термінового вирішення залишаються покращення доступності та якості надання адміністративних послуг жителям населених пунктів, які увійшли до складу громади, відсутність належних умов доступу до адміністративних послуг в ОТГ для осіб з обмеженими фізичними можливостями (з інвалідністю, з додатковими потребами), недостатність матеріально-технічного забезпечення виконавчих органів сільської ради, в тому числі брак відповідного технічного обладнання, меблів, програмного забезпечення для організації ефективної роботи. Вищевказані проблемні питання призвели до  нагальної потреби створення центру  надання адміністративних послуг (ЦНАП) –  тобто  місця, де житель високогірного села може отримати  максимально необхідний перелік адміністративних послуг у комфортних умовах, без додаткових затрат на проїзд до районного чи обласного центрів. Керівництвом громади було вирішено провести реконструкцію адмінбудинку Ставненської сільської ради для розміщення центру з надання адміністративних послуг у селі Ставне, яке розташоване в центрі громади і створює оптимальні умови  для отримання усіх (більшості) необхідних адміністративних  послуг населенням навколишніх сіл в громаді , в комфортних та доступних умовах, прозорі умови надання адміністративних послуг, покращений  інвестиційний клімат. Приміщення ЦНАПУ планується зробити по принципу безбар’єрності, відкритості (некабінетне), комфортності, адаптоване до потреб різних груп відвідувачів.   

 

 

2.15  Підтримка сім’ї, дітей та  молоді

 

Станом на 01.12.2023 р. на первинному обліку служби у справах дітей перебуває: 22 дітей, з них

4 – дітей – сиріт;

11 - дітей, позбавлених батьківського піклування;

2- дітей, які залишились без батьківського піклування;

5 – дітей, які перебувають в складних життєвих обставинах. Також на території громади проживає 5 дітей в сім’ях опікунів із інших громад.

Протягом 2023 року службою у справах дітей з первинного обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування знято 4 дітей, поставлено на облік – 3 дітей. Загальна кількість дітей дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування становить 15 осіб, з них 7 перебувають під опікою/піклуванням, 2 дитина – в обласному будинку дитини, 6 -виховуються в ДБСТ, ПС. За цей період усиновлено 2 дітей, позбавлених батьківського піклування..

З метою удосконалення системи моніторингу щодо соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, застосування ефективних форм їх соціальної підтримки, профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, запобігання дитячих бездоглядності і безпритульності службою у справах дітей спільно з кримінальною поліцією у справах дітей, Центром надання соціальних послуг протягом 2023 року було проведено 17 рейдів  Діти вулиці”, „Вокзал”, з них – три рейди спільно з притулком для дітей служби у справах дітей Закарпатської облдержадміністрації.

На профілактичному обліку служби у справах дітей перебуває 5 дітей (дві сім’ї), які опинилися у складних життєвих обставинах і проживають у сім’ях, де батьки, або особи, що їх замінюють ухиляються від виконання батьківських обов’язків. Всього з сім'ями проведено 51 захід щодо належного виконання батьками своїх батьківських обов'язків.

Служба у справах дітей велику увагу приділяє індивідуальній роботі з дітьми. Багато зусиль прикладається до роботи з дітьми, що мають девіантну поведінку. Так, працівники служби проводять індивідуальні розмови з підлітками, перевіряють їх місце навчання і проживання.

Службою у справах дітей сільської ради постійно проводяться бесіди з дітьми з числа правопорушників з метою попередження вчинення ними повторно правопорушень. Прийнято участь 7 судових засіданнях щодо захисту прав та інтересів дітей.

Службою також впорядковано квартирний облік дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування та осіб з їх числа.

Протягом 2023 року службою підготовлено  1 клопотання про постановку на квартирний облік на розгляд виконавчого комітету сільської ради.

 

 

3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ СТРАТЕГІЧНОГО ВИБОРУ

Сценарії розвитку Ставненської громади

 

3.1. Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу. Основними сценаріями розвиткує: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

Інерційний сценарій розвитку.

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

 

Інерційний сценарій

Базові припущення – національний рівень:

1. Війна росії з  Україною продовжується, видатки державного бюджету на утримання армії та ВПК залишаються високими.

2. Зберігається і посилюється нехтування правовими нормами, що формує сильне підґрунтя для корупційної складової.

3. Представники влади втрачають підтримку більшості населення, в результаті змушені приймати популістичні, а не потрібні для країни рішення.

4. Бюджетне фінансування розвитку, в значній мірі, здійснюється не прозоро, в ручному режимі.

5. Державні інвестиції у розвиток інфраструктури (дороги, колії, транспортна інфраструктура) забезпечують лише незначну частину необхідних обсягів.

6. Рейтинг інвестиційної привабливості України залишається низьким, залучення інвестицій в економіку не зростає.

7. В тіні продовжує залишатися більше 50% малого і середнього бізнесу.

8. Доходи населення практично не зростають, або їх зростання нівелюється інфляцією.

9. Зберігається стереотипний підхід до сільських територій як виключно просторової бази сільськогосподарського виробництва.

10. Відсутня цілісна послідовна державна політика, спрямована на комплексний розвиток сільських територій, в основі якої закладені потреби територіальних громад села.

11. Відсутній прогрес у виконанні зобов’язань щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

12. Міністерство фінансів не має повноважень виконувати рекомендації щодо гендерно-орієнтованого бюджетування на національному та місцевому рівнях

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Через запровадження воєнного стану  та низького рівня заробітних плат відчувається «відтік» робочої сили за кордон ;

2. Бізнес-клімат у громаді на низькому  рівні ;

3. Рівень купівельної спроможності населення низький

4. Рівень реальної бюджетної забезпеченості громади дещо покращується внаслідок створення ОТГ

5. Через війну в Україні громада не в змозі використати туристичний потенціал.

6. Невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ призводить до високого рівня безробіття.

7. Відсутність політики, спрямованої на просування гендерної рівності, яка не була прийнята та впроваджена на місцевому рівні.

8. Гендерна сегрегація обов’язків на роботі (громадське життя) і в сім’ї продовжує зростати.

9. Існуючі соціальні норми та гендерні стереотипи увічнюються та продовжують зміцнюватися.

10. Рівень підприємницької ініціативи в громаді низький (зокрема, через несприятливе податкове середовище, неефективність економічних важелів сприяння розвитку підприємництва на селі з боку держави; інерційність мислення і поведінки сільського населення у розв’язанні проблем самозабезпечення, працевлаштування, задоволення побутових та соціально-культурних потреб).

Результат інерційного сценарію:

 • Демографічна ситуація на найближчі роки  погіршується (смертність у значній мірі переважає народжуваність), при цьому вікова структура населення змінюється в бік скорочення працездатного населення та його «старіння», що, відповідно, призводить до зростання навантаження на працездатне населення.

• Кількість працездатного населення громади зменшується також через збільшення трудової міграції та еміграції. Внаслідок продовження воєнного стану та низького рівня заробітних плат відбувається «відтік» робочої сили за кордон та до різних міст країни.

 • Населені пункти громади продовжують занепадати через відсутність місць праці та реальних джерел доходів сільського населення.

• Несприятливий підприємницький клімат та низька інвестиційна привабливість громади не сприяють зниженню рівня тінізації економіки. Реальний сектор економіки не розвивається.

• Через невідповідність ринку праці наявним вакансіям в ОТГ відбувається ріст рівня безробіття.

  • Зростає нерівність між жінками та чоловіками різного віку та за різною вразливістю.
  • Розрив між заробітною платою продовжує розширюватися, що перешкоджає виходу жінок на ринок праці.
  • Гендерні норми та стереотипи негативно впливають на залучення жінок до суспільного життя та економічну діяльність, що негативно впливає на загальний економічний розвиток громади.

• Внаслідок зростання доходів бюджету після об'єднання дещо покращуються , однак розпорошення коштів по населених пунктах території не дозволяє створити кумулятивного ефекту: модернізація інфраструктури розтягується на довгі роки.

• Суб’єкти господарювання, які діють на території громади, формують свою політику без урахування інтересів громади. Вони практично не задіяні в суспільному житті, не несуть соціальної відповідальності.

Модернізаційний сценарій розвитку

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Модернізаційний сценарій

Базові припущення - національний та регіональний рівень:

1.   Внаслідок протистояння українського народу  російським загарбникам,  тиску Заходу та НАТО на росію -  війна припиняється;

2. Видатки на оборону країни та підтримки ЗСУ стабілізуються;

3. Рішуче впроваджуються системні реформи: судова, податкова, децентралізація та ін.;

4. ВВП країни починає активно зростати;

5. Гривня стабільна ;

6. Інвестиційна привабливість країни покращується;

7. Податкова реформа виводить бізнес із «тіні» ;

8. Соціальна політика держави на високому рівні, враховані інтереси ветеранів війни,пенсіонерів, ВПО та всіх потребуючих допомоги;

9. Ефективно працює ДФРР ;

10.Регіон активно впроваджує Стратегію розвитку;

11.Завдяки медичній реформі підвищиться рівень надання медичних послуг;   

12. Закон України «Про передачу повноважень розпорядження землями поза межами населених пунктів в ОТГ» стане потужним фактором залучення інвестицій у громаду.

13.Продовження євроінтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України

14. Національна політика щодо впровадження рівних прав та можливостей, превенції гендерного насильства ефективно впроваджується на місцевому рівні, забезпечуючи стійке зростання індексу людського розвитку, індексу гендерного розвитку та скорочення розриву заробітної плати.

 

Базові припущення – місцевий рівень:

1. Громада формує власну ідентичність, визначає та популяризує свої інвестиційні можливості для розвитку території;

2. Жителі громади мають можливість отримати соціальні, адміністративні, медичні, освітні та інші послуги належної якості;

3. Виготовлена містобудівна документація, розроблені стратегія розвитку та інвестиційний паспорт громади;

4. «Відтік» робочої сили в великі міста країни та за кордон припиняється внаслідок закінчення війни, створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати;

5. У громаді покращується підприємницький та інвестиційний клімат – вона стає привабливою для інвесторів;

6. Розроблені інвестиційні пропозиції у сферах інноваційного виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості;

7. Громада є активним учасником впровадження Стратегії розвитку регіону та, відповідно, реципієнтом Державного Фонду регіонального розвитку та програм міжнародної технічної допомоги;

8. Зростає активність населення і його залученість в процеси розбудови ОТГ;

9. Громада активно залучає кошти міжнародної технічної допомоги для розвитку території, а також ефективно співпрацює на засадах міжмуніципального співробітництва;

10. Створюються малі та середні підприємства;

11. Створюються фермерські господарства, дрібні сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;

12. Громада впроваджує механізми для забезпечення належного управління, розвиває можливості адміністрації та забезпечує прозорість.

13. Громада приймає місцеву політику та ініціативи щодо рівних прав та можливостей на основі регулярних консультацій та співпраці з Групами самодопомоги та неурядовими організаціями.

14. Громада ефективно використовує туристичний потенціал.

         

Результат модернізаційного сценарію:

  • Громада поступово стає інвестиційно привабливою територією внаслідок визначення та популяризації своїх інвестиційних можливостей, створення сприятливого інвестиційного клімату, визначення умов та механізмів залучення і відбору інвестицій до громади.  Громада здійснює інвентаризацію земель, виготовляє містобудівну документацію та формує портфель привабливих інвестиційних пропозицій, активно просуваючи їх на інвестиційні ринки. 
  • Громада залучає інвесторів у пріоритетні галузі економіки та сільського господарства, зокрема у сферу переробки сільськогосподарської продукції, харчової промисловості, деревообробки. Відкриваються нові підприємства.
  • Активно розвивається сільський зелений туризм та готельно –ресторанний бізнес;
  • Активно розвивається видобуток газу в Лютнянському родовищі та  розпочинається видобуток мінеральної води в с.Ужок;
  • Розвивається туристичний бізнес, переробна галузь, сільськогосподарські види бізнесу.
  • Зростає рівень доходів населення, що пожвавлює внутрішній ринок.
  • Проєкти розвитку в рамках реалізації Стратегії розвитку області активізують економічне життя на території громади.
  • Активне залучення державних субвенцій та коштів з ДФРР разом з чітким планом модернізації інженерної та соціальної інфраструктури в середньостроковій перспективі дозволять значно підвищити рівень комфорту та покращити стан доріг в громаді. 
  • Покращується стан інфраструктури населених пунктів, рівень надання адміністративних, освітніх, медичних, соціальних, житлово-комунальних, культурних та інших послуг, поліпшуються умови проживання громадян. Зменшуються розбіжності в розвитку центру громади і сіл, які входять до складу ОТГ.
  • Поступово змінюється структура платників податків. Зменшується залежність від основних платників. Зростання власних надходжень дозволяє збільшити витрати на розвиток території, що позитивно позначається на вирішенні ключових проблем громади.
  • Покращення умов проживання та праці в громаді, сприяють притоку населення до ОТГ та збільшенню показників народжуваності. Зниження рівня захворюваності в середньостроковій перспективі створює передумови для зростання тривалості життя та зниженню показників смертності в громаді.

 

4. СТРАТЕГІЧНЕ БАЧЕННЯ РОЗВИТКУ СТАВНЕНСЬКОЇ ГРОМАДИ

 

4.1. Стратегічне бачення

Бачення розвитку громади визначає бажаний для мешканців стан громади в перспективі найближчих років, тобто показує, як вона повинна конкретно виглядати і які функції виконувати. Наявне формулювання бачення оптимально враховує нинішній стан Ставненської громади, базується на наявних проблемах та водночас пропонує позитивний варіант їх розвитку. Кожне формулювання у баченні означає, що нині цієї складової бракує, але мешканці громади прагнуть змінити ситуацію, а саме: розвивати сільське господарство, кооперативний рух, збільшити туристичну привабливість, створити сприятливі умови для ведення бізнесу та комфортні умови для життя та дозвілля мешканців, а основне – сконцентрувати зусилля на розвитку людини. Все це разом має привести до покращення якості життя на території громади. Крім того, в баченні стисло відображені стратегічні цілі. Таким чином, бачення є концентрованим виразом усього змісту Стратегії і звучить так:

      Ставненська громада – це місце , де розміщені унікальні скарби  світового масштабу, симбіоз дикої природи і багатств закарпатської народної  культурної спадщини , про яку кажуть: побачити і закохатися, туристично приваблива, зі сприятливими умовами для розвитку підприємництва та зручною логістикою.

       Громада рівних можливостей для усіх мешканців громади незалежно від віку, статі, стану здоров’я, місця проживання.

      Слоганом громади став вислів Григорія Сковороди: «З видимого пізнавай невидиме». Це означає, що милуючись природою Карпат, її  первозданною красою, незайманістю природних ландшафтів, необхідно пам’ятати , що вона дана нам для того, щоб її оберігати, любити, відтворювати і не забувати дякувати тому , хто нам її дав.

      

 

4.2. Аналіз SWOT

Співставлення сильних та слабих сторін Ставненської сільської ОТГ, а також ідентифікація її шансів та загроз розвитку є класичним інструментом, який багато років використовується в стратегічному аналізі. Назва SWOT є похідною з англійської мови і означає:

• S – Strengths / Сила (переваги, сильні сторони внутрішнього характеру)

• W – Weaknesses / Слабкість (проблеми, слабкості внутрішнього характеру)

• O – Opportunities / Можливість (шанси, можливості зовнішнього характеру)

• T – Threats / Загроза (загрози зовнішнього характеру).

Аналіз SWOT є свого роду містком між діагнозом громади та стратегією її розвитку – ідентифіковані сильні та слабкі сторони, а також зовнішні можливості і загрози є підсумком існуючої ситуації в громаді, а одночасно з цим – вступом до визначення перспектив її розвитку, який повинен базуватись на наявних власних перевагах та шансах, що з’являються в оточенні. Нижче представлено результати аналізу SWOT, який було розроблено для Ставненської ОТГ.

Таблиця 17.  SWOT-аналіз Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади

Сильні сторони

Слабкі сторони
  1. Вигідне географічне розташування (кордони з Польщею та Словаччиною,) .
  2. Туристична привабливість (рекреаційні зони, туристичні маршрути, бази відпочинку, оздоровчий комплекс)
  3. Розвинена логістика (наявність дороги державного значення Львів – Самбір – Ужгород та залізниці).
  4. Наявність корисних копалин (газ, мінеральні джерела).
  5. Екологічно чиста зона, відсутність екологічно забруднюючих виробництв.
  6. Наявність  земельних ділянок привабливих для розвитку сільськогосподарського бізнесу: рослинництва, тваринництва, садівництва (більше 200 га вільних земель сільсько господарського призначення)
  7. Історико-культурна спадщина (пам’ятки архітектури- церкви ХVII ст. в селах Ужок, Сухий,  Гусний, природні : Дуб-Чемпіон, Дідо –Дуб, букові праліси, історичні пам’ятки- лінія Арпада часів Другої світової війни, залишки поховань Першої світової війни)
  8. Розвинена мережа  надання освітніх (в т.ч. дошкільна освіта) та культурних послуг  .
  9. Наявність  сучасних комунікаційних систем і мереж (оптоволокно, мобільний зв’язок, інтернет) у всіх населених пунктах громади.
  10. Громада має достатнє представництво жінок на рівні прийняття рішень, що дозволяє впроваджувати політику ґендерної рівності.
  11. Наявність активної, дієвої місцевої влади.
  12. Наявність потужної сфери соціального захисту населення громади.
  13. Активна адаптація у громаду ВПО (створена рада з питань ВПО при Ставненській сільській раді)

 
  1. Негативна  демографічна тенденція з поглибленням статево – вікового дисбалансу .
  2. Незадовільний  стан доріг  в населених пунктах громади.
  3. Недостатній рівень громадської активності, недостатня екологічна свідомість мешканців громади, відсутність діючих громадських організацій  (молодіжної,  гендерно - орієнтованого підходу та інших).
  4. Слабке реагування органів правопорядку, у тому числі на випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. .
  5.  Практично відсутня  банківська система (на території  громади  1 банкомат)
  6. Відсутня система побутового обслуговування .
  7. Відсутність повноцінного функціонування значної частини туристичних об’єктів , загальна невпорядкованість існуючих  рекреаційних територій.
  8.  Недостатня доступність інфраструктури для мало мобільних груп населення .
  9. Високий рівень безробіття (трудова міграція)
  10. Відсутність економічно активних підприємтств .
  11. Відсутність статистичних даних .

 

Можливості

Загрози

 

  1. Збереження та вагоме збільшення державної бюджетної підтримки територіальних громад (субвенція на розвиток інфраструктури та ін.)
  2. Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.
  3. Збільшення частки ПДФО.
  4. Розширення сфер діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.
  5. Державна підтримка  соціально значимих реформ  в галузі освіти , медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.
  6. Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг
  7. Ріст популярності туризму (в т.ч. зеленого туризму, агротуризму, екотуризму та ін.)
  8. Поширення здорового способу життя.
  9. Впровадження державних та регіональних програм підтримки малого та середнього бізнесу(в тому числі в напрямку започаткування власної справи, розвитку кооперації та ін)

 

 

  1. Продовження війни з росією зі зростанням соціальної напруги та поширенням насильства, у т. ч. домашнього та гендерно-зумовленого.
  2. Високий рівень корупції на національному рівні.
  3. Делегування повноважень органами державної влади громадам без забезпечення відповідних  фінансових ресурсів на їх виконання.
  4.  Погіршення екологічної ситуації та виникнення надзвичайних ситуацій (повінь, землетрус, буревій).
  5. Нестабільність та недосконалість законодавства.
  6. Тіньова зайнятість населення
  7. Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях
  8. Загальнодержавна проблема несправедливої та недостатньої заробітної плати з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, освіти.
  9. Збільшення міграції людей працездатного віку за кордон або в інші регіони з метою працевлаштування.
  10. Політична та економічна нестабільність в Україні.
  11. Зростання вартості енергоресурсів

 

 

 

 

 SWOT/TOWS-аналіз виявляє взаємозв’язки сформульованих факторів через матрицю SWOT/TOWS та дозволяє визначити, як саме виявлені комбінації факторів впливають на вибір тої чи іншої стратегії, які «точки зростання» формують ті чи інші комбінацій факторів SWOT, які конкурентні переваги території та зовнішні виклики мають стратегічне значення для Ставненської громади. Саме ці взаємозв‘язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв‘язок, пунктирна – слабкий. 

   

 

4.3. Сектор «Порівняльні переваги». Тип стратегії – агресивна, наступальна.

Таблиця 18 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Порівняльні переваги»

СИЛЬНІ СТОРОНИ

Підтримують

МОЖЛИВОСТІ

1,2,3,4,5,6,8,11

←

Збереження та вагоме збільшення державної бюджетної підтримки територіальних громад (субвенція на розвиток інфраструктури та ін.)

 

1,2,3,4,5,6,7,9,11,12

←

Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.

 

2,4,6,9,13

←

Збільшення частки ПДФО.

 

2,4,5,8,11,12

←

Розширення сфер діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.

 

5, 8, 11, 18

←

Державна підтримка  соціально значимих реформ  в галузі освіти , медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.

 

1,2,3,4

←

Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг

 

1, 2,3,5,7,8,9,11,13

←

Ріст популярності туризму (в т.ч. зеленого туризму, агротуризму, екотуризму та ін.)

 

5,8,9,11,12

-

Поширення здорового способу життя.

 

1-7,13

-

Впровадження державних та регіональних програм підтримки малого та середнього бізнесу(в тому числі в напрямку започаткування власної справи, розвитку кооперації та ін)

 

     

4.4. Сектор «Виклики».Тип стратегії – динамічна, конкурентна.

 

Таблиця 19 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Виклики»

СЛАБКІ СТОРОНИ

Зменшують

МОЖЛИВОСТІ

2,5,8

←

Збереження та вагоме збільшення державної бюджетної підтримки територіальних громад (субвенція на розвиток інфраструктури та ін.)

 

2,3,5,6,7,8,10

←

Продовження євро інтеграційних процесів сприятиме зростанню зацікавленості інвесторів до України.

 

2,3,4,6,7,8,9,10

←

Збільшення частки ПДФО.

 

3,7,9,10,11

←

Розширення сфер діяльності в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримують, в тому числі, і об‘єднані громади, та міжнародного співробітництва в економічному, екологічному та соціальному розвитку.

 

1,3,9

←

Державна підтримка  соціально значимих реформ  в галузі освіти , медицини та соціальних послуг, орієнтованих на різні категорії населення.

 

2,3,8,9

←

Пріоритетність урядової політики щодо ремонту доріг

 

1,2,3,5,6,7,8,9,11

←

Ріст популярності туризму (в т.ч. зеленого туризму, агротуризму, екотуризму та ін.)

 

1,2,4,8

-

Поширення здорового способу життя.

 

1,2,3,5,7,8,10,11

 

-

Впровадження державних та регіональних програм підтримки малого та середнього бізнесу(в тому числі в напрямку започаткування власної справи, розвитку кооперації та ін)

 

 

 

4.5. Сектор «Ризики». Тип стратегії – оборонна.

 

Таблиця 20 . Взаємозв’язки факторів SWOT у секторі «Ризики»

СЛАБКІ СТОРОНИ

Посилюють

ЗАГРОЗИ

1,4,7,9,10

←

 

Продовження війни з росією зі зростанням соціальної напруги та поширенням насильства, у т. ч. домашнього та гендерно-зумовленого.

 

2,4,9

←

Високий рівень корупції на національному рівні.

2,4,5,8,9,10

←

Делегування повноважень органами державної влади громадам без забезпечення відповідних  фінансових ресурсів на їх виконання.

 

2.3.7

←

Погіршення екологічної ситуації та виникнення надзвичайних ситуацій (повінь, землетрус, буревій).

2,3,4,8,9,10,11

←

Нестабільність та недосконалість законодавства.

3,4,6,7,8,9,10

←

Тіньова зайнятість населення

2,3,5,6,7,8,9,10

←

 Несприятливий інвестиційний клімат на національному та регіональному рівнях

 

1,9,10

←

Загальнодержавна проблема несправедливої та недостатньої заробітної плати з урахуванням віку, статі, стану здоров’я, освіти.

 

1,2,9,10

←

Збільшення міграції людей працездатного віку за кордон або в інші регіони з метою працевлаштування.

 

1,3,4,5,6,7,9,10,11

←

Політична та економічна нестабільність в Україні

2,5,6,7

←

Зростання вартості енергоресурсів

 

 

4. 6. ВИСНОВКИ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ПРІОРИТЕТІВ РОЗВИТКУ

 

ПОРІВНЯЛЬНІ ПЕРЕВАГИ (визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

Збільшення  державної бюджетної підтримки територіальних громад, продовження євроінтеграційних процесів та діяльність в Україні проектів міжнародної технічної допомоги, які підтримуватимуть об‘єднані громади, стануть потужним механізмом розвитку та посилення сильних сторін Ставненської ОТГ.

За рахунок туристичної привабливості громади, наявності корисних копалин (Лютнянське родовище газу та мінеральних джерел), наявності більше як 200  га вільних земель сільськогосподарського призначення, активної адаптації ВПО в громаду збільшиться надходження ПДФО та активізується механізм залучення інвестицій.

Це стане джерелом  появи нових підприємств на території ОТГ, створення нових робочих місць, розвитку людського потенціалу, збільшення дохідної частини бюджету громади та зумовить підвищення економічної спроможності Ставненської ОТГ загалом.

Залучення в громаду додаткових ресурсів (кошти ДФРР, міжнародна технічна допомога, грантова допомога тощо) дозволять покращити інфраструктуру в громаді і тим самим створити передумови для підвищення рівня якості життя у громаді.

Через наявність  в громаді розвиненої мережі освітніх закладів (11) та закладів дошкільної освіти (5), проживання жителів громади в екологічно чистій зоні, без забруднюючих виробництв, наявності активної, дієвої  місцевої влади створюється можливість поширення здорового способу життя населення громади.

Вигідне географічне розташування на кордонах з Польщею та Словаччиною, туристична привабливість громади, розвинена логістика, наявність корисних копалин та земельних ділянок привабливих для розвитку бізнесу можлива за рахунок впровадження державних та регіональних програм підтримки малого та середнього бізнесу, в тому числі в напрямку започаткування власної справи.

ВИКЛИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей).

Низький  рівень розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури  у Ставненській  ОТГ в середньостроковій перспективі може бути усунутий, в першу чергу, завдяки державній бюджетній підтримці об‘єднаних громад, а також завдяки продовженню євроінтеграційних процесів і вигідному розташуванню Ставненської ОТГ. Це надасть можливість вирішити велику кількість пріоритетних завдань, завдяки реалізації проектів в умовах міжнародного співробітництва.

Реконструкція доріг державного значення дещо покращить стан доріг в ОТГ.

Впровадження  державних та регіональних програм підтримки малого та середнього бізнесу унеможливлює  негативна демографічна ситуація з поглибленням статево-вікового дисбалансу, недостатній рівень громадської активності

РИЗИКИ (визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз).

При дослідженні взаємозв’язків між слабкими сторонами та загрозами, встановлено, що існуючий дисбаланс у рівні розвитку економіки, зайнятості, сфери бюджетних і комунальних послуг, доходів населення, інфраструктури та соціальної сфери у Ставненській  ОТГ може бути посилений у разі продовження  війни з росією зі зростанням соціальної напруги та поширенням насильства, обмеження місцевого самоврядування національною та регіональною політикою, несприятливого інвестиційного клімату на національному і регіональному рівнях, відтоку за межі громади кваліфікованих кадрів та згортання реформ. Розвиток населених пунктів громади у такому випадку буде суттєво обмежений.

 

5. СТРАТЕГІЧНІ ТА ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ СТРАТЕГІЇ

 

Базуючись на результатах соціально-економічного аналізу, SWOT-аналізу та висновках, визначено як базовий динамічний (конкурентний) напрям розвитку, що передбачає формування конкурентних переваг громади шляхом мінімізації впливу на розвиток слабких сторін за допомогою можливостей, які зараз виникають в нашій країні та у світі.

При цьому громада повинна максимально використати свої сильні сторони. Таким чином, були обрані три головні сфери зосередження зусиль на розвиток Ставненської  ОТГ, які є основними пріоритетними напрямками розвитку громади до 2027 року.

 

5.1. CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАТИВНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

 

Стратегічне бачення досягатиметься через досягнення стратегічних цілей, а обрані стратегічні цілі буде реалізовано через систему оперативних цілей.

Таблиця 21 CТРАТЕГІЧНІ ЦІЛІ (ПРІОРИТЕТИ), ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади

1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади

1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю. Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури.

1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту.

1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону     

1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини

1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної та базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами

1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді.

1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам.

1.2.4. проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами.

1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді

  

1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів

1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад.

1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи,  тощо

1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального  замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО).

1.3.5. Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав людини, гендерної рівності та антидискриминації , проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325.

 2. Економічний розвиток громади

2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади

2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій

2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів

2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості

2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників

2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва

 

2.2.1. Створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності та гідній праці для всіх жінок і чоловіків громади

2.2.2 Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків)

2.2.3 Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців.

2.2.4. Підтримка місцевих товаровиробників у зростанні на внутрішньому та зовнішньому ринках.

2.2.5. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у підвищенні цінності території та туристичної

привабливості

 

3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання

 

3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

 

3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності та пішохідного  руху

3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я  3.1.3.Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій

3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання

3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Визначення  впливу положень Стратегії на довкілля, на  ситуацію з відходами, земельні ресурси, біорізноманіття, здоров’я населення.

3.1.6. Проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії  всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим  від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку

 

3.2. Створення

 

 

 безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства

 

3.2.1. Вдосконалення системи

 поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.

3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді

3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства

3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку.

 

5.2. Стратегічна ціль 1. «Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади»

Пріоритетним напрямом розвитку громади в соціальному вимірі буде створення умов для гармонійного розвитку жителів громади.

Саме тому система цілей і завдань у цій сфері охоплює діяльність у різних сферах соціально-економічного життя мешканців громади, серед яких: забезпечення рівних прав та гендерної рівності, забезпечення доступності та якості послуг охорони здоров’я, якісної освіти, соціальних послуг, популяризація здорового способу життя, розвиток регіонального ринку праці, розбудова комунальної інфраструктури та зміцнення громадянської безпеки.

Визначальним чинником розвитку громади у перспективі стане інтегрованість мешканців  та ВПО  різного віку, статі, місця проживання, стану здоров’я  у процеси прийняття рішень щодо розвитку територіальної громади та регіону загалом, що вимагає активізації діалогу між представниками бізнесу, органів влади, громадськості.

 

Таблиця 22: Стратегічна ціль 1.

Стратегічна ціль 1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади

Операційна ціль1.1.

Операційна ціль 1.2.

Операційна ціль 1.3.

Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління

 

Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини

Підвищення рівня громадської активності в громаді

Операційна ціль 1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління.

Людський потенціал – це сукупна чисельність населення, що спроможна здійснювати економічну діяльність в якості споживання матеріальних і нематеріальних благ, забезпечення діяльності  через податковий та бюджетний механізм , прийняття участі в процесі створення сукупного продукту в якості носіїв робочої сили, підприємницьких та творчих здібностей. Людський потенціал включає в себе все наявне населення, в тому числі безробітних та непрацездатних

Зважаючи на основні проблеми, які стримують ефективний розвиток людського потенціалу в громаді, основними напрямами спрямування спільних зусиль у найближчій перспективі повинні стати:

створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, у тому числі  осіб з інвалідністю;

забезпечити рівні можливості для здобуття якісної початкової, базової та повної середньої освіти кожною дитиною, незалежно від стану її здоров'я, місця проживання та статків родини;

капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури , покращення стану здоров’я населення, у т.ч. шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення;

 створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту.

Очікувані результати:

  • забезпечення якісної, ефективної, доступної медичної допомоги всім верствам населення;
  • зростання середньої тривалості життя та зменшення гендерного розриву середньої тривалості життя жінок та чоловіків; 
  • покращення демографічної структури населення  з урахуванням гендерних показників;
  • збереження та розширення інфраструктури та кадрового потенціалу у сфері фізкультури та спорту;
  • впровадження форм інклюзивної освіти;
  • розширення та надання спектру соціальних послуг, впровадження новітніх технологій та інноваційних моделей соціальної роботи;
  • розвиток інфраструктури соціального захисту з урахуванням вимог інклюзивності;
  • підвищення рівня доступності публічних та інфраструктурних об’єктів для людей з особливими потребами;
  • популяризація здорового способу життя серед населення громади  з увагою до їх віку, статі, місця проживання та стану здоров’я;
  • підвищення якості та доступності адміністративних послуг для мешканців громади;
  • зростання рівня зайнятості населення (зокрема, серед жінок та молоді) та рівня доходів з урахуванням принципу рівної оплати жінкам та чоловікам за працю рівної цінності; 
  • зростання громадської активності та патріотизму молодих дівчат та хлопців, розширення можливостей для її інтелектуального та творчого розвитку.

 

Індикатори:

  • укомплектованість закладів охорони здоров'я громади  лікарями, які надають первинну медичну допомогу, %;
  • частка населення, охопленого профілактичними оглядами, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • рівень смертності від серцево-судинних хвороб, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • рівень охоплення дорослого населення профілактичними щепленнями, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • кількість побудованих (реконструйованих) об’єктів для заняття фізичною культурою на спортом, одиниць;
  • 100% об’єктів реконструйованих і побудованих для заняття фізичною культурою на спортом доступні для маломобільних груп населення та мають функціонуючу санітарно-гігієнічну інфраструктуру.
  • кількість штатних працівників сфери фізичної культури та спорту, осіб  (в  тому числі жінок)
  • питома вага населення, що займається спортом, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • питома вага осіб, залучених до занять фізкультурно-оздоровчою діяльністю, % чисельності населення  в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  •  питома вага дітей та підлітків, залучених до систематичних занять спортом, % чисельності учнівської молоді у віці 6-18 років  в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • кількість об’єктів соціальної інфраструктури що забезпечують потреби  рівного доступу мешканців громади до послуг з урахуванням їх особистісних потреб %;
  • частка населення, охопленого послугами створених (оновлених) установ та закладів соціального захисту населення, % контингенту отримувачів соціальних послуг в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.
  • кількість адміністративних послуг,  штук;
  • частка населення та суб’єктів господарювання які отримують адміністративні послуги в ЦНАПі громади, %.
  • частка населення, які мають доступ до якісних адміністративних послуг, % загальної чисельності населення регіону в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • рівень охоплення населення культурно-масовими заходами, % чисельності населення в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • приріст кількості відвідувачів бібліотек протягом року, % до попереднього року в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я
  • кількість створених спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб від домашнього насильства
  • кількість спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих груп.

Таблиця 23. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.1.

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю. Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури.

- проведення капітальних ремонтів закладів дошкільної, загальноосвітньої та позашкільної освіти, покращення їх матеріально-технічної бази для забезпечення рівного доступу мешканців громади до послуг з урахуванням їх особистісних потреб;

- впровадження форм інклюзивної освіти для осіб з обмеженими можливостями;

- забезпечення організованим та безпечним підвозом учнів і педагогічних працівників до місць навчання та роботи;

- оптимізація та модернізація закладів охорони здоров’я, (у т.ч. матеріально-технічне забезпечення;

- покращення якості та доступності надання медичних послуг;

- забезпечення пільгових контингентів лікарськими засобами та технічними засобами, згідно чинного законодавства;

- реалізація заходів щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених в регіоні і соціально небезпечних хвороб;

- проведення інформаційно-оздоровчих заходів спільно із закладами охорони здоров’я, освіти, органів місцевої влади, засобами масової інформації та громадськими організаціями щодо популяризації здорового способу життя;

- покращення доступу до соціальних послуг.

1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту

- проведення капітальних ремонтів та реконструкцій закладів культури;

- розширення мережі гуртків художньої самодіяльності та клубів за інтересами;

- розвиток і системна робота з обдарованими і талановитими дітьми та молоддю;

- будівництво нових і реконструкція наявних спортивних майданчиків для масового використання, в т.ч. футбольних полів; 

- капітальний ремонт і оснащення наявних спортивних споруд;

 - розширення мережі спортивних секцій, фізкультурно-оздоровчих груп;

- створення комфортних умов та покращення якості надання соціальних послуг для відвідувачів ЦНАПу.

1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону     

- проведення масових заходів, конкурсів, оглядів, фестивалів та інших культурно - мистецьких акцій Всеукраїнського, обласного, регіонального та районного масштабу;

- проведення масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів для усіх категорій населення;

- проведення інформаційно-оздоровчих заходів щодо популяризації активного способу життя, формування відповідального ставлення до власного здоров’я.

 

Операційна ціль 1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини

Зважаючи на передумови, необхідні для ефективного розвитку людського потенціалу в громаді, основними напрямами спрямування спільних зусиль у найближчій перспективі повинні стати: покращення стану здоров’я населення, у т. ч. шляхом підвищення доступності та ефективності медичного обслуговування з урахуванням потреб усіх груп населення, підвищення якості та доступності задоволення освітніх та культурних потреб жителів, створення умов для забезпечення здорового способу життя.

Здоров’я є важливою цінністю з точки зору добробуту населення територіальної громади та суспільства в цілому. Здорові мешканці громади – це також передумова економічної продуктивності і процвітання. Тільки здорова людина може повністю реалізувати свій економічний потенціал. Поряд із модернізацією медичної інфраструктури та підвищенням якості медичних послуг, першочерговими мають стати заходи щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених соціально небезпечних хвороб, охорони материнства та дитинства, а також активна популяризація здорового способу життя.

Громада має розвинену мережу закладів дошкільної та загальноосвітньої освіти. Але для надання якісних освітніх послуг, що є передумовою формування освічених, активних, креативних членів суспільства в майбутньому, необхідно вирішити ряд завдань, спрямованих на оптимізацію та модернізація  мережі закладів освіти громади. створення єдиного освітнього простору, діджиталізацію освіти, її матеріально-технічне та фахове забезпечення, а також забезпечення рівного доступу до  якісних освітніх послуг та розвиток інклюзивної освіти.

Для гармонійного розвитку дітей та підлітків, зміцнення здоров’я мешканців, фізичної та розумової працездатності, забезпеченні активної життєдіяльності впродовж усього життя необхідне створення умов для здорового способу життя населення, в тому числі  у сфері відпочинку та фізичної культури. Адже систематичні заняття фізичною культурою дозволяють забезпечити високий рівень здоров’я і працездатності людей, підвищити активне творче довголіття та тривалість життя.

Створення в громаді відповідних умов для реалізації людського потенціалу в кожній із зазначених сфер дозволить ефективно вирішувати поточні та стратегічні завдання місцевого розвитку.

Очікувані результати:

  • популяризація здорового способу життя серед населення громади;
  • оптимізація та модернізація освітньої інфраструктури, підвищення якості та доступності освіти в громаді;
  • забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами за допомогою інклюзивної освіти;
  • зростання громадської активності та патріотизму молоді, розширення можливостей для її інтелектуального та творчого розвитку;
  •  максимальне забезпечення дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки;
  • формування ґендерної культури та подолання ґендерних норм та стереотипів у суспільстві.

 

Індикатори:

  • частка випускників закладів загальної середньої освіти, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови та математики 160 балів і вище, у загальній кількості учнів, що проходили тестування з цих предметів, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
  • частка учнів, які забезпечені підвезенням до місця навчання, серед тих, які його потребують, %;
  • кількість персональних комп’ютерів на 100 учнів, одиниць;
  • частка дітей з особливими освітніми потребами, які відвідують освітні установи на різних рівнях освіти, % в розрізі за статтю, віком, та станом здоров'я ;
  • кількість створених молодіжних центрів/платформ/хабів, одиниць.
  • рівень участі осіб 15-34 років у робочій силі (рівень економічної активності), % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я.

Таблиця 24. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.2.

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної та базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами

 - оптимізація (з урахуванням демографічних, економічних і соціальних перспектив) та модернізація  мережі закладів освіти громади;

- вдосконалення функціонування опорної школи, створення єдиного освітнього простору в межах освітнього округу;

- діджиталізація освіти, її матеріально-технічне та фахове забезпечення;

1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді.

Проведення тренінгів та навчань за темами:

1) боротьба з гендерними стереотипами та сексизмом;

2) запобігання насильству щодо жінок та боротьба з ним;

3) гарантування рівного доступу жінок до правосуддя;

4) досягнення збалансованої участі жінок та чоловіків у процесі

прийняття політичних та суспільних рішень;

5) реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в політиці та

усіх заходах

1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам.

Проведення тренінгів та навчань за темами:

1) Запобігання та боротьба з домашнім насильством.

2) Надання підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям у реалізації їх проектів з урахуванням принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

1.2.4. проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення  психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів

Придбання та розповсюдження методичних матеріалів, з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення  психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів

Оперативна ціль 1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді

Сьогодні питання про участь громадськості в процесі планування та прийняття управлінських рішень перемістилося на передній план порядку денного оновлення влади. Ріст вимог суспільства щодо більшої прозорості та підзвітності влади, більшої ролі громадськості в процесі прийняття рішень – це відповідь на питання «як зробити владу ефективною?». Демократія починається з оселі кожного громадянина і не зводитися лише до періодичного відвідування виборчих дільниць.

Способи залучення громадян до планування та прийняття рішень на всіх рівнях можуть бути предметом дискусії та активно вивчаються вченими, політиками і громадськими діячами. Однак можна з впевненістю стверджувати, що безумовною довгостроковою сучасною тенденцією стає підвищення ролі громадськості в процесах прийняття рішень. Залучення громадськості – це процес, завдяки якому місцеві жителі як представники зацікавлених сторін беруть участь у вирішенні публічних справ чи питань місцевого значення.

 

 

Очікувані результати:

  • активізація та згуртованість жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад;
  • забезпечено умови для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи,тощо;
  • проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325;
  • розвиток організаційних механізмів реалізації політики гендерної рівності та політики, пов'язаної з проблематикою «Жінки, мир, безпека», включаючи повідомлення про гендерне насильство та сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом.

 

Індикатори:

  • кількість консультативно-дорадчих органів , одиниць; 
  • кількість консультацій з громадськістю щодо головних питань гуманітарної, соціально-економічної політики та екологічних питань, одиниць;
  • кількість проведених заходів ("круглих столів", семінарів та інших) щодо розвитку громадянського суспільства і місцевого самоврядування;
  • залучені інституціями громадянського суспільства ресурси для розвитку громади, млн грн.;
  • кількість ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій на  здійснення соціального  замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству;
  • кількість проведених інформаційних кампаній щодо протидії домашньому насильству;
  • кількість осіб, які були охоплені інформаційними кампаніями щодо протидії домашньому насильству ;
  • кількість спеціалістів, які пройшли навчання з питань запобігання та протидії домашньому насильству.

 

Таблиця 25. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 1.3.

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів

 - проведення тематичних тренінгів;

- запрошення представників ООН Жінки для проведення тематичних лекцій;

- захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців та жінок-шукачів притулку;

  • розповсюдження  соціальної реклами з протидії дискримінації за ознакою статі та множинною дискримінацією більше ніж за однією ознакою;
  • проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерними та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та миру, формування нульової терпимості до гендерного зумовленого насильства

1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад.

- залучення громадських організацій до участі у місцевому самоврядуванні та виконання завдань сільської ради щодо розв'язання соціально-економічних проблем розвитку громади та інших проблемних питань, що стоять перед ОТГ;

- створення сприятливих передумов для розвитку громадських організацій шляхом надання  практичної, методичної і фінансової підтримки;

- залучення громадських організацій до проведення освітніх, культурних, спортивних (але не обмежуючись ними) заходів у громаді;

- проведення спільних форумів (семінарів), конференцій для вироблення механізму співпраці між громадськими організаціями та сільською радою.

1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи,  тощо

Залучення жителів громади усіх верств населення до проектів, які реалізовуються в громаді

1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального  замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту.

 

- залучення мешканців до управлінських рішень шляхом налагодження ефективних форм громадської взаємодії (профільні громадські ради,забезпечення рівних можливостей для ВПО та інших уразливих груп населення);

  • створення діалогових майданчиків для обговорення проблем і вироблення рішень серед всіх груп населення, незалежно від статі, віку, стану здоров'я, місця проживання, етнічності, місця проживання, статусу (ВПО та ін)

1.3.5. Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав людини, гендерної рівності та антидискриминації , проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради Безпеки ООН 1325.

-розробка місцевого плану дій із реалізації у Ставненській територіальній громаді Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»;

 

 

5.3. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

 

Таблиця 26. Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

Стратегічна ціль 2. Економічний розвиток громади

Операційна ціль2.1.

Операційна ціль 2.2.

Сприяння сталому економічному розвитку громади

 

Розвиток малого та середнього підприємництва

Одним із важливих завдань, над вирішенням якого планує працювати громада є забезпечення умов для розвитку підприємництва з  метою створення нових робочих місць, збільшення податкових надходжень до місцевого бюджету та використання їх для надання якісних послуг мешканцям.

З метою стимулювання економічної активності в Стратегії передбачається здійснення заходів із створення робочих місць , зростання самозайнятості населення, створення сприятливого середовища для розвитку місцевих товаровиробників.

Досягнення стратегічної цілі передбачає реалізацію двох операційних цілей:

Операційна ціль 2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади

Очікувані результати:

  • зростання загального обсягу інвестицій в економіку громади, в тому числі іноземних;
  • зростання позитивного інвестиційного іміджу громади;
  • налагодження нових ділових контактів з потенційними інвесторами;
  • створення умов для сталого розвитку громади, підвищення рівня життя населення, подолання безробіття.

Індикатори:

  • затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани території, одиниць;
  • залучення інвесторів до реалізації інвестиційних проєктів інноваційної спрямованості;
  • створення сприятливих умов для залучення інвестицій в населені пункти Ставненської громади;
  • розробка дорожньої карти інвестора;
  • створення  он-лайн бази даних пропозицій інвестиційної нерухомості;
  • кількість підготовлених та поданих заявок до того чи іншого джерела чи банку інвестиційних пропозицій;
  • зниження диспропорцій в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та стану здоров'я (щодо базового індикатора на момент прийняття Стратегії);
  • рівень участі населення в робочій силі, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я; 
  • співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %;
  • кількість нових  доступних для осіб з інвалідністю робочих місці, створених в результаті реалізації проектів, передбачених Стратегією, од.

 

 

Таблиця 27. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 2.1

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій

- моніторинг земельних ділянок потенційно привабливих для інвестора для створення на ній власного виробництва;

- розробка проєктно-кошторисних документацій для подальшого подання за рахунок зовнішніх донорських організацій;

2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів

- розробка дорожньої карти інвестора;

- створення он-лайн бази даних пропозицій інвестиційної нерухомості.

2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості

участь в інвестиційних презентаціях та форумах кращих інвестиційних проєктів підприємств та організацій громади

2.1.4. створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників

- оновлення інвестиційного паспорту громади;

- створення каталогу пропозицій інвестиційної нерухомості

 

Операційна ціль 2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва

  • створення  робочих місць в сільській місцевості та стимулювання (мотивація) товаровиробників особистих селянських господарств до самозайнятості;
  • збільшення доходів індивідуальних домогосподарств;
  • поширення аграрних та неаграрних видів бізнесу в громаді;
  • зростання конкурентоспроможності товарів і послуг місцевого виробництва;
  • розвиток сільського, зеленого туризму з метою самозайнятості населення;
  • створення малих та середніх підприємств деревообробної галузі

 

Індикатори:

  • рівень безробіття на сільських територіях, %;
  • кількість суб’єктів малого та середнього підприємництва в громаді, одиниць;
  • кількість створених та працюючих сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, одиниць;
  • кількість майстрів народного мистецтва, осіб;
  • кількість об’єктів торгівлі в сільській місцевості;
  • кількість проведених заходів для суб’єктів господарювання з питань підтримки місцевих товаровиробників, одиниць;
  • зниження диспропорцій в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та стану здоров'я (щодо базового індикатора на момент прийняття Стратегії);
  • рівень участі населення в робочій силі, % в розрізі за статтю, віком, місцем проживання та станом здоров'я ;
  • рівень безробіття за методологією МОП, % в розрізі за статтю, віком та станом здоров'я ;
  • співвідношення середньої заробітної плати жінок і чоловіків, %;
  • кількість нових  доступних для осіб з інвалідністю робочих місці, створених в результаті реалізації проектів, передбачених Стратегією, од.

 

Таблиця 28. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 2.2.

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

 2.2.1. Сприяння повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх жінок і чоловіків, в тому числі через створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності

 

 - організація та проведення бізнес-навчання та консультування;

 

 

 

2.2.2. Розвиток жіночого підприємництва, включаючи надання підтримки жінкам в сільській місцевості щодо започаткування та розвитку малого та середнього підприємництва, фермерства та кооперативів

 

- освіта для підприємців;

- бізнес-навчання та консультування;

- сприяння залученню підприємців до участі у Всеукраїнських та обласних конкурсах інвестиційних проектів.

2.2.3. Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків)

 
  • формування нової культури взаємозв’язків у громаді;
  • запровадження соціального  партнерства;
  • спеціальний курс,розвиваючий підприємницькі навички, до шкільної програми

2.2.4. Сприяння підвищенню кваліфікації суб’єктів господарювання  та поширенню всіх форм інновацій

 

- розвиток аграрних та  неаграрних видів бізнесу в громаді;

- організація та проведення бізнес-навчання та консультування;

- просування і реклама місцевого виробника;

- сприяння розвитку малого та середнього бізнесу;

- майстер класи для потенційних підприємців

 

2.2.5 Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців.

 
  • перекваліфікація та практичні навчання;
  • сприяти створенню та розвитку побутових послуг, що надаються мешканцям громади суб’єктами підприємницької діяльності ;       

 

2.2.6. Підтримка місцевих суб’єктів підприємництва у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках.

 
  • покращення ділових зв’язків;
  • ярмарки продукції місцевих виробників ;
  • сприяти задоволенню потреб населення в якісних товарах та послугах, запобігати необґрунтованому підвищенню цін на споживчому ринку.

2.2.7. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості

- ярмарки майстрів народного мистецтва;

 

-забезпечити впорядкування вуличної торгівлі    

 

 

5.3. Стратегічна ціль 3:  Створення комфортних та безпечних умов для проживання

Таблиця 29 .

Стратегічна ціль 3 Створення комфортних та безпечних умов для проживання

Стратегічна ціль 3.

Створення комфортних та безпечних умов для проживання

 

Операційна ціль 3.1.

Операційна ціль 3.2.

Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян, зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства

 

 

Операційна ціль 3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

Одним із завдань влади є створення комфортних та безпечних умов для проживання мешканцям громади. Для забезпечення надання громадянам усіх необхідних послуг , територіальна громада повинна мати необхідну інфраструктуру в належному стані. Погана якість доріг, недостатній рівень зовнішнього освітлення, відсутність централізованого постачання та інше негативно впливають на розвиток громади та комфортність і безпечність умов проживання її жителів.

На сьогодні частина доріг Ставненської територіальної громади  знаходиться в незадовільному стані, що має негативний вплив на життєдіяльність й перспективи розвитку ОТГ, своєчасність надання якісних медичних, освітніх та інших послуг населенню. Тому планується здійснити капітальний ремонт ряду доріг в населених пунктах громади задля рівного доступу до безпечного середовища.

 

Очікувані результати:

 

  • відновлення та розвиток дорожньої інфраструктури громади, покращення стану доріг;
  • підтримка розвитку комунального господарства.

 

        Індикатори:

  • відсоток домогосподарств, підключених до централізованого водопостачання, водовідведення;
  • протяжність доріг на яких відсутня ямковість, км;
  • побудовано, проведено реконструкцію, капітальний ремонт пішохідних доріжок, м2;
  • капітально відремонтовано доріг, км;

Таблиця 30. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 3.1.

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху

- нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт вулиць, доріг;

- нове будівництво, реконструкція капітальний ремонт пішохідних доріжок;

- облаштування автобусних зупинок;

- розвиток  громадського транспортного сполучення.

3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я 

- створення та розширення  мережі житлово-комунальних послуг в громаді з постійним їх удосконаленням

3.1.3.Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій

- реконструкція та капітальний ремонт будівель комунальної власності з використанням енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій;

  •  підвищення рівня знань працівників  установ громадської сфери щодо можливостей отримання дофінансування з різноманітних джерел (в т.ч. міжнародних) на свою діяльність та покращення інфраструктури

 

3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч.  організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання

 

- облаштування автобусних зупинок;

- облаштування зон для для проведення свят;

- проведення реконструкції вуличного освітлення;

-  підтримка ініціатив, а також реалізація заходів, що популяризують традицію, історію і культурну спадщину громади;

- встановлення критих велосипедних парковок.

 

3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Визначення впливу положень Стратегії на довкілля, на ситуацію з відходами, земельні ресурси,біорізноманіття, здоров’я населення.

 

-        забезпечення підписання всіма мешканцями громади угод про вивезення твердих побутових відходів;

- продовження впровадження процесу         роздільного збирання твердих побутових відходів (ТПВ);

-        опрацювання питання можливості будівництва сортувальної лінії ТПВ ;

– порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про стан довкілля, умови життєдіяльності населення та стан його здоров’я у ході реалізації Стратегії та адаптація в громаду сучасних рішень в сфері охорони середовища;

-        пошук державних та закордонних джерел фінансування проектів у сфері охорони середовища

3.1.6. Проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії  всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим  від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку

 
  • проведення тренінгів та семінарів ;
  • створення  зручного та доступного  інструменту по донесенню публічної інформації і наданню послуг кожному мешканцю громади та залучення потенційних інвесторів.

 

Операційна ціль 3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства

Велика кількість населення громади, стан доріг, транспортного сполучення між населеними пунктами, укомплектованість штату поліції, високий рівень безробіття в цілому по громаді - всі ці чинники  не сприяють безпечному проживанню мешканців на території ОТГ. Тому для підвищення рівня безпеки мешканців, зменшення соціальної напруги, запобігання правопорушень, необхідно вирішити ряд завдань.

Ще одним актуальним завданням, що постає перед владою є створення сучасної системи поводження з твердими побутовими відходами, що спричинено постійним зростанням їх утворення та накопичення, недосконалою системою поводження з ними, а також зміною морфологічного складу відходів, яка відбулася впродовж останніх кількох десятиліть. Сучасна система поводження з ТПВ повинна бути спрямованою на увесь цикл поводження з відходами – від збирання до захоронення, базуватися на економічно обґрунтованих тарифах, враховувати необхідність інформаційної роботи з утворювачами відходів. Усе це потребує значних інвестицій, професійного підходу, підтримки населення.

    Очікувані результати:

  • підвищення рівня безпеки в громаді;
  • створення ефективної системи поводження з ТПВ;

  Індикатори:

  • кількість населених пунктів громади, в яких організовано вивіз ТПВ;
  • відсоток охоплених послугами з вивезення ТПВ домогосподарств ОТГ та  суб’єктів господарювання;
  • відношення доходів від надання послуги поводження з відходами до  витрат на її надання;
  • рівень оплати за послуги (відношення обсягу сплачених коштів до запланованих);
  • сприяння забезпеченню житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), молоді, фахівців соціальної сфери, учасників антитерористичної операції (АТО);

 

Таблиця 31. Потенційно можливі сфери реалізації проектів по Операційній цілі 3.2.

Завдання

Потенційно можливі сфери реалізації проєктів

3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.

 
  • збирання різних типів відходів, утилізація, захоронення;
  • покриття витрат та фінансова стійкість;
  • організація та управління системою поводження з ТПВ;
  • інформація та участь, підвищення рівня знань.

3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді

 

 

- забезпечення приміщенням для розташування поліцейських

3.2.3. Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства

 

- покращення якості та доступності надання медичних послуг;

- забезпечення пільгових контингентів лікарськими засобами та технічними засобами, згідно чинного законодавства;

- реалізація заходів щодо профілактики, виявлення на ранніх стадіях та лікування найбільш поширених в регіоні і соціально небезпечних хвороб;

- проведення інформаційно-оздоровчих заходів спільно із закладами охорони здоров’я, освіти, органів місцевої влади, засобами масової інформації та громадськими організаціями щодо популяризації здорового способу життя;

- підвищення рівня кваліфікації медичних працівників;

- забезпечення молодих спеціалістів належним соціальним захистом та житлом;

- покращення доступу до соціальних послуг.

3.2.4. проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку.

- підтримка заходів, що популяризують  культуру національних та етнічних меншин на території громади;

- підтримка ініціатив, а також реалізація заходів, що популяризують традицію, історію і культурну спадщину громади

 

6. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

В основу Плану реалізації стратегії лягли проектні ідеї, відібрані та доопрацьовані членами Робочої групи на основі пропозицій, що надійшли від представників підприємств, установ та організацій Ставненської громади.

 

Часові рамки і засоби реалізації

 

План реалізації стратегії складається з трьох Стратегічних цілей Стратегії, які реалізуються  для впровадження проектів.    

Впровадження проектів програм можливе через:

- внесення заходів до щорічної програми соціально-економічного розвитку, можливо – галузевих програм;

- фінансування за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ;

- залучення коштів Державного фонду регіонального розвитку, в т.ч. на проекти міжмуніципальної співпраці;

- залучення фінансування від проектів та програм міжнародної технічної допомоги суб‘єктами місцевого розвитку різних організаційно-правових форм;

- залучення співфінансування від мешканців громади (де це передбачено умовами проекту).

 

7. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА МЕХАНІЗМИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ.

 

7.1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА ОНОВЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ

Реалізація Стратегії здійснюватиметься на основі партнерства, координації та узгодження діяльності всіх основних учасників цього процесу. Впровадження Стратегії буде забезпечуватися через системну реалізацію комплексу інформаційних, організаційних та фінансових заходів, які будуть проводитися відповідно до Плану реалізації Стратегії та інших місцевих програм, які випливають із Стратегії, а також рішень органів місцевого самоврядування, що приймаються для досягнення стратегічних цілей. Стратегія розвитку не може передбачити всі дії місцевого, регіонального та національного рівня, які будуть реалізовуватись в Ставненській ОТГ та Закарпатській області до 2027 року, та можуть сприяти досягненню очікуваних результатів.  Проте, стратегічні цілі, визначені цим документом, фактично визначають точки прикладання зусиль та напрями використання ресурсів (у тому числі приватних інвестицій), аби їх результативність була максимальною з точки зору досягнення стратегічного бачення, визначеного у Стратегії. Найбільш оптимальним підходом є створення системи «стратегічного управління», яка забезпечує інституційні умови для здійснення змін на всіх рівнях. Розробка, а далі затвердження стратегії та плану її реалізації сільською радою – це лише перший етап циклу стратегічного управління громадою. Наступні етапи для досягнення запланованих цілей це:

• результативна і ефективна реалізація заходів;

• моніторинг впровадження стратегії та оцінка результатів реалізації заходів;

• можливі коригування плану та його актуалізація.

Ці елементи повинні разом створити організовану систему.

План заходів з реалізації Стратегії передбачає заходи, обсяги і джерела фінансування з визначенням індикаторів результативності їх виконання та є основою для розроблення інвестиційних програм (проєктів), спрямованих на розвиток громади.

Реалізація завдань Стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконкому Ставненської сільської ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання належного управління цим доволі складним процесом.

Фінансове забезпечення реалізації Стратегії.  Стратегія розвитку громади розглядається як плановий документ найвищого  рівня планування в громаді, її реалізація вимагає зосередження фінансових та людських ресурсів. Зусилля сільської ради, громадянського суспільства і громадян повинні бути націлені на успішну реалізацію проєктів та заходів, передбачених Стратегією. Таким чином, зосередження та належна координація наявних фінансових ресурсів, дасть змогу забезпечити досягнення цілей, визначених у цій Стратегії. Джерелами фінансування реалізації Стратегії будуть: кошти Державного бюджету України, зокрема державного фонду регіонального розвитку, галузевих (міжгалузевих) державних цільових програм та бюджетних програм центральних органів виконавчої влади, що спрямовуються на розвиток відповідної сфери, субвенцій, інших трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам; кошти місцевих бюджетів; кошти міжнародної технічної допомоги; коштів інвесторів, власних коштів підприємств; благодійні внески;  кошти з інших джерел, не заборонених законодавством. 

Узгодженість Стратегії з програмними та стратегічними документами. Національна система стратегічного планування має базуватися на узгодженій системі координації процесів стратегічного планування на центральному, регіональному та місцевому рівні.  Розроблена Стратегія розвитку Ставненської сільської  ради на період до 2027 року відповідає принципам, пріоритетам, стратегічним цілям та завданням Державної регіональної політики України та процесів державного стратегічного планування розвитку окремих секторів економіки країни та її регіонів, що враховує потреби їх розвитку та необхідність підвищення конкурентоспроможності.

 

7.2. УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

 

Управління процесом реалізації стратегії розвитку Ставненської сільської об’єднаної територіальної громади на період до 2027 року проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій.

Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється відділом соціально-економічного розвитку, інвестицій та надзвичайних ситуацій Ставненської сільської ради.

Пропозиції щодо зміни основного тексту стратегічного плану формуються відділом соціально-економічного розвитку, інвестицій та надзвичайних ситуацій і виносяться на розгляд сесії Ставненської сільської ради, як правило, один раз на рік.

 

7.3. ПРОЦЕДУРА МОНІТОРИНГУ СТРАТЕГІЇ

 

Моніторинг - це процес регулярного збору інформації з усіх аспектів реалізації запланованих завдань та заходів стратегії. Моніторинг дозволяє робити висновки та приймати рішення щодо процесу реалізації запланованих дій.

Моніторинг реалізації стратегії може здійснюватися за такими напрямками:

- моніторинг стратегії на відповідність досягнення очікуваних результатів;

- моніторинг виконання плану реалізації стратегії;

- моніторинг стратегії на відповідність інституційного та фінансового забезпечення;

- моніторинг зовнішнього оточення.

 

 

7.4. МОНІТОРИНГ СТРАТЕГІЇ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ОЧІКУВАНИМ РЕЗУЛЬТАТАМ

 

Передбачає оцінку досягнення стратегічних та операційних цілей стратегії на відповідність очікуваним змінам у соціально-економічному та екологічному стані території. Оцінка виконується на основі порівняння індикаторів за різні періоди часу з їхніми базовими значеннями.

 

Моніторинг стратегії на відповідність інституційного та фінансового забезпечення передбачає оцінку наявності фінансових ресурсів та організаційної спроможності для реалізації плану стратегії. Моніторинг такого типу має давати відповіді на два запитання: перше - чи були виділені з місцевого бюджету чи з бюджетів більш високого рівня кошти на виконання встановлених у стратегії завдань (особливо для реалізації інфраструктурних проєктів у соціальній сфері), і друге - чи спроможні спеціалісти органу влади  готувати необхідні документи, пов’язані з новими і навіть деякою мірою інноваційними рішеннями.

Моніторинг зовнішнього оточення передбачає оцінку стратегічних та операційних цілей розвитку на відповідність пріоритетам національної політики з метою визначення нових можливостей для реалізації стратегії.

Моніторинг такого типу може проводитися шляхом розгляду та аналізу нових державних та обласних цільових програм, програм дій Уряду України, реалізації національних проєктів. Це може також доповнюватися інформацією про проєктну діяльність міжнародних організацій та установ (включаючи представництва ЄС в Україні).

Важливим аспектом виконання Стратегії розвитку Ставненської сільської ради  до 2027 р.  є проведення своєчасного та всебічного моніторингу наслідків і їх практичного втілення в контексті впливу на довкілля та здоров’я мешканців громади. Законом України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено необхідність здійснення моніторингу наслідків виконання документу державного планування для довкілля з метою:

– порівняння очікуваних і фактичних наслідків, що дозволяє отримати інформацію про стан довкілля, умови життєдіяльності населення та стан його здоров’я у ході реалізації Стратегії;

– отримання інформації, яка може бути використана для поліпшення майбутніх оцінок(моніторинг як інструмент контролю якості СЕО);

– перевірки дотримання екологічних вимог, встановлених відповідними органами влади;

– перевірки того, чи Стратегія  виконується відповідно до затвердженого графіку, включаючи передбачені заходи із запобігання, скорочення або пом'якшення несприятливих наслідків.

 

 

 

 

 

8. Орієнтовний фінансовий план

Таблиця 32 п. Орієнтовний фінансовий план

Стратегічні цілі

операційні цілі

Завдання

технічні завдання (ідеї проектів)

Фінансування , тис. грн.

2024

2025

2026

разом

 

 1. Створення умов для гармонійного розвитку жителів громади

 

 

 

 

1.1. Забезпечення сталого функціонування соціальної інфраструктури громади з урахуванням вимог інклюзивності та належного управління

1.1.1. Проведення аналізу та розроблення рекомендацій щодо створення необхідної інфраструктури з урахуванням потреб дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, зокрема осіб з інвалідністю . Капітальне, матеріально-технічне та матеріальне забезпечення закладів соціальної інфраструктури

Відкриття стаціонарного  відділення для одиноких жителів Ставненської ОТГ в приміщені КП «Центр надання соціальних послуг» с.Жорнава

 

 

 

 

 

 

 

Створення простору для соціально- психологічної адаптаці військових, ветеранів та ВПО на базі КП «Центр надання соціальних послуг

 

 

 

 

 

 

Капітальний ремонт приміщень і даху будівлі для облаштування місць розміщення ВПО за адресою с.Жорнава ,107

 

5893,221

 

5893,221

 

 

Реконструкція адмінбудинку Ставненської сільської ради для розміщення центру з надання адміністративних послуг: с.Ставне, 253, Ставненська територіальна громада, Ужгородський район, Закарпатська область

 

8000,0

8000,0

16000,0

 

1.1.2. Створення доступної та всеохоплюючої інфраструктури культури, фізичної культури та спорту

Придбання літньої сцени

 

 

 80

80

 

Капітальний ремонт клубу в с.Сухий

 

1500,0

 

1500,0

 

Поточний ремонт закладів культури: будинку культури в с.Волосянка,клубів в селах: Верховина Бистра, Тихий, Ужок.

 

100,0

100,0

200,0

 

Відновлення повноекранного кіно – впевнений старт

 

 

 250

250

 

Будівництво спортивного майданчика з штучним покриттям в с.Волосянка

 

 

2000,0

2000,0

 

1.1.3. Розвиток молодіжної політики з урахуванням рівних можливостей юнаків та дівчат до фізичної культури та спорту як активізації людського резерву регіону     

Започаткування щорічного проведення фестивалю «Праліс – Фест» у с.Стужиця

 

20,0

20,0

40,0

 

1.2. Всебічний розвиток дітей та молоді незалежно від статі, стану здоров’я, місця проживання та рівня доходів родини

1.2.1. Підвищення якості та доступності дошкільної, базової середньої освіти та позашкільної освіти, у тому числі для дітей з особливими освітніми потребами

Реконструкція покрівлі  даху двох корпусів А і Б та заміна теплотраси Ставненської  ЗЗСО І-ІІІ ст.

 

3000,0

4000,0

7000,0

 

Заміна теплотраси, заміна вікон та дверей  на  енергозберігаючі у Жорнавській гімназії

 

600,0

700,0

1300,0

 

Заміна теплотраси, заміна вікон та дверей  на  енергозберігаючі у Волосянківській ЗЗСО І-ІІІ ступенів

 

700,0

800,0

1500,0

 

Заміна теплотраси у Стужицькій гімназії

0

0

500,0

500,0

 

 

1.2.2. Проведення комунікаційної, освітньої, інформаційної компанії по боротьбі з гендерним та іншими стереотипами, що породжують дискримінацію, просування культури толерантності та формування нульової терпимості до гендерного насильства серед дітей та молоді

Впровадження  місцевого плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки,мир, безпека»

 

 

 

 

 

1.2.3 Проведення інформаційно – просвітницьких заходів, спрямованих на формування в молоді стійких переконань щодо норм культури миру, толерантності, протидії конфліктам

 

Створення мінімалістичного простору, який передає дух сучасності та увіковічнює пам’ять усіх часів, котрі віддали своє життя за Україну

 

 

100

 

100

 

1.2.4. Проведення для педагогічних працівників та батьків навчань з питань особливостей безпеки життєдіяльності дівчат та хлопців, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, здійснення  психологічної підтримки з питань подолання психологічних травм у дівчат та хлопців, які постраждали від конфліктів

Впровадження  місцевого плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»

 

 

 

 

 

1.3. Підвищення рівня громадської активності в громаді

 

1.3.1. Забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків шляхом заходів щодо усунення дискримінації гендерних стереотипів

Запрошення представників ООН Жінки для проведення тематичних лекцій

 

 

 

 

 

1.3.2. Сприяння активізації та згуртованості жителів громади, посилення залучення громадськості до процесів розвитку та управління, залучення дівчат та жінок до налагодження діалогу та в разі потреби вирішення конфліктів на рівні територіальних громад

Залучення громадських організацій до проведення освітніх, культурних, спортивних заходів у громаді

 

 

 

 

 

1.3.3. Забезпечення умов для самореалізації жителів громади, зокрема дівчат та хлопців, жінок та чоловіків, включаючи вразливі категорії, такі як люди похилого віку, особи з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи,  тощо

 

 

 

 

 

 

1.3.4. Підтримка ініціатив жителів, органів самоорганізації населення, громадських об’єднань та організацій, здійснення соціального  замовлення для реалізації програм та проектів у сфері протидії гендерно – зумовленому насильству, надання допомоги постраждалим від конфліктів (ВПО), забезпечення гендерної рівності під час ліквідації наслідків конфлікту.

 

Створення  діалогових майданчиків для обговорення проблем і вироблення рішень

 

 

 

 

 

 

 

1.3.5.Збільшити потенціал місцевого самоврядування з питань прав  людини, гендерної рівності та антидискримінації, проведення навчань для посадових осіб місцевого самоврядування з питань реалізації резолюції Ради

 

Безпеки ООН 1325.

Впровадження місцевого плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека»

 

 

 

 

 

2.

Економічний розвиток громади

2.1. Сприяння сталому економічному розвитку громади

 

2.1.1. Створення умов для залучення інвестицій

 

Створення центру з розробки проектів

 

 

 

 

 

 

2.1.2. Підготовка інвестиційних продуктів

 

 

 

 

 

 

2.1.3. Формування позитивного іміджу громади та поширення інформації про інвестиційні можливості

 

 

 

 

 

 

2.1.4. Створення економічного профілю громади з урахуванням гендерних показників

Створення каталогу інвестиційних пропозицій

 

 

20,0

20,0

 

2.2. Розвиток малого та середнього підприємництва

2.2.1.Сприяння повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх жінок і чоловіків в тому числі через  створення сприятливого середовища для започаткування та ведення підприємницької діяльності

 

 

 

 

 

 

2.2.2. Розвиток жіночого підприємництва, включаючи надання підтримки жінкам в сільській місцевості щодо започаткування та розвитку малого та середнього підприємництва, фермерства та кооперативів

 

 

 

 

 

 

2.2.3. Активізація діалогу між представниками бізнесу, владою, громадою та пілотування соціальних корпоративних ініціатив, спрямованих на зменшення шкідливих практик (таких як булінг, куріння, алкоголізм, вживання наркотиків) .

 

 

 

 

 

 

2.2.4. Сприяння підвищенню кваліфікації суб’єктів господарювання та поширенню всіх форм інновацій

 

 

 

 

 

 

2.2.5. Забезпечення інклюзивного доступу малих та середніх підприємств до фінансових, трудових, земельних ресурсів, включаючи підтримку жінок-підприємців

 

 

 

 

 

 

2.2.6. Підтримка місцевих суб’єктів підприємництва у зростанні на внутрішньому та зовнішніх ринках

 

 

 

 

 

 

2.2.7. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму шляхом надання рівних можливостей жінкам та чоловікам брати участь у валоризації території та туристичній привабливості

Створення туристично-рекреаційних зон на території Ужанського національного парку

 

 

 

 

 

Організація дозвілля в громаді

 

 

 

 

 

3. Створення комфортних та безпечних умов для проживання

 

3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

 

3.1.1. Розбудова та ремонт дорожньої інфраструктури з урахуванням вимог інклюзивності, пішохідного та велосипедного руху

 

Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Жорнава- Стужиця

 

 

47482,807

47482,807

 

Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення Стужиця - Загорб

 

 

8330,760

8330,760

 

3.1.2. Покращення якості та доступності надання, а також розширення видів житлово-комунальних послуг в громаді мешканцям незалежно від місця проживання, віку, статі, стану здоров’я 

 

 

 

 

 

 

3.1.3. Впровадження енергоефективних та ресурсозберігаючих технологій

 

 

 

 

 

 

3.1.4. Благоустрій населених пунктів громади (в т. ч.  організація зелених зон та зон відпочинку, вуличного освітлення, безпечних санітарно-гігієнічних вимог для жінок та чоловіків та ін.) з урахуванням потреб населення різного віку, статі, стану здоров’я, місця проживання.

Облаштування зон для проведення свят

 

 

20,0

20,0

 

 

 

Організація конкурсу «Шкільне подвір’я ХХІ століття»

 

 

10,0

10,0

 

Створення  дитячого ігрового майданчика в с.Волосянка 

 

 

25,0

25,0

 

Організація конкурсу «Вперед до здоров’я»

 

 

10

10

 

3.1.5. Підвищення екологічної обізнаності населення. Визначення  впливу положень Стратегії на довкілля, на ситуацію з відходами,земельні ресурси, біорізноманіття, здоров’я населення.

 

Проведення навчання спільно з  спеціалістами ДСНС та Ужанського національного парку з мешканцями громади в питанні сучасних рішень в сфері охорони природного середовища та впливу довкіл ля на здоров’я населення.

 

 

 

 

 

3.1.6. Проведення навчань для соціальних працівників , психологів, юристів, медичних працівників , представників громадських організацій, волонтерів з питань надання гендерно – чутливих соціальних послуг, запобігання та протидії  всім формам насильства щодо жінок, надання допомоги постраждалим  від конфліктів, сексуального насильства з урахуванням потреб постраждалих від конфліктів, у тому числі особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку

Проведення тренінгів та семінарів із залученням спеціалістів

 

10,0

10,0

20,0

 

3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді. Забезпечення особистої безпеки громадян,
зниження рівня злочинності, в тому числі гендерно-зумовленого насильства

 

3.2.1. Вдосконалення системи поводження з твердими побутовими відходами, зокрема сортування та переробки.

 

Продовження запровадження системи роздільного збирання твердих  побутових відходів у  Ставненській  громаді

 

 

50,0

50,0

100,0

 

3.2.2. Забезпечення правової та криміногенної безпеки життя та здоров’я в громаді

 

Створення місцевої пожежної команди Ставненської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області

 

 

2000

3755,8

5744,8

 

3.2.3 Дотримання та забезпечення прав людини та основних свобод; профілактика, попередження та розвиток системи реагування, зокрема, на випадки ґендерно-зумовленого насильства

 

 

 

 

 

 

3.2.4. Проведення інформаційно – просвітницьких заходів щодо забезпечення особистої та колективної безпеки населення з урахуванням гендерних аспектів, особливих потреб людей з інвалідністю, осіб похилого віку

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИПУЩЕННЯ ТА РИЗИКИ

 

Загальні припущення, що мають значення для реалізації Стратегії, полягають в успішності задекларованих Урядом України реформ, а також ефективності реагування на зовнішні виклики, пов‘язані з антитерористичною операцією на сході України.

 Наступними важливими припущеннями успішності реалізації цієї Стратегії є доступність коштів державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, доступність та прозорість фінансових ресурсів Державного фонду регіонального розвитку.

Реалізація у Ставненській  громаді проектів міжнародної технічної допомоги з підтримки практики сталого місцевого розвитку сприятиме досягненню позитивних результатів. Наявність коштів та знань з питань проектного менеджменту, відповідних технічних знань, є важливими загальними припущеннями для успішної реалізації стратегії.

Можливості реалізації програми є ускладненими, оскільки Ставненська  ОТГ створена в 2020 році та раніше не працювала у режимі довгострокового планування та виконання запланованого. Варто провести значну інформаційну роботу серед місцевих політичних, бізнесових кіл та громадськості для належної підтримки стратегічних ініціатив та впровадження проектів.

До реалізації стратегії повинні бути залучені громадські організації, програми міжнародної технічної допомоги, державні установи, приватні інвестори зі своїми знаннями, людськими, інформаційними, матеріальними та фінансовими ресурсами.

Деякі проекти з плану реалізації Стратегії можуть бути більш ефективними при застосуванні конкурсних механізмів – доступ до суспільних благ повинен бути забезпечений за прозорими правилами, передусім для тих сіл, які демонструватимуть більш активну участь мешканців (наприклад, вносять своє співфінансування, безоплатну працю на користь громади, забезпечення утримання об’єктів інфраструктури тощо).

Підвищення спроможності місцевого населення та установ і їх готовність взяти участь та надати підтримку у реалізації Стратегії є наступним важливим припущенням, що допомагає максимально використати сільськогосподарський, туристичний і підприємницький потенціал всіх територій громади. Участь фермерів, сільськогосподарських підприємств та інших суб’єктів розвитку села є особливо важливою для успіху ініціатив зі створення сільськогосподарських кооперативів.

Основні ризики, пов’язані з реалізацією Стратегії включають:

  • Зниження інвестиційного рейтингу країни і регіону;
  • Зменшення обсягів, або скасування субвенції на розвиток інфраструктури об‘єднаних територіальних громад;
  • Нехтування сільськими територіями на користь міста – низький рівень інвестицій, старіння населення, демографічний спад, міграція.
  • Нераціональне використання природних ресурсів.
  • Неможливість встановлення необхідних партнерських відносин та отримання критичної маси зацікавлених сторін в населених пунктах, готових підтримати реалізацію конкретних проектів та стратегії в цілому.
  • Невчасне вирішення соціальних, освітніх, інфраструктурних, екологічних та інших проблем сільського населення.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

 

Успіх реалізації та сталості результатів кожного проекту базується на розумному врахуванні інтересів громади і приватних інтересів. Тому, де це можливо, необхідне поєднання фінансування з бюджету громади і приватних коштів на додаток до підтримки з держбюджету та програм міжнародної технічної допомоги.

Участь проектів міжнародної технічної допомоги (зокрема, ЄС), має важливе значення для надання фінансових ресурсів та технічної допомоги, забезпечення управлінського потенціалу і технічних навичок для реалізації стратегії.

Важливо розвивати діяльність неурядових громадських організацій в громаді, як можливість залучення мешканців до громадських ініціатив, підвищення лояльності до територіальної громади, де вони мешкають, а також розглядати неурядові організації,  як ресурс залучення грантових коштів в громаду.

Досвід інших громад, регіонів і країн може прискорити реалізацію проектів і сприяти отриманню максимальної віддачі.

Відповідно до передбачених стратегією цілей, окремі завдання та ідеї проектів можуть бути додані, або змінені в наступні роки під час процедур моніторингу та актуалізації стратегії.

 

 

 

Остання зміна сторінки: 30-09-2024 10:30

Поширити